Моє тіло огортає темрява,вона ластиться до мене, наче маленьке кошеня. Серце заховане в міцні ґрати ,котрі обплітають навколо себе дикими трояндами. Все перемішалось в один момент, тепер я зовсім інша, нічого не зміниш. Це місце оповите тінями та міфічними істотами,вони всюди,але настороженно дивляться на мене, насправді,хто знає що я зроблю. Але не дивуюсь, цілком їх розумію, якраз підбіг мій чорний пес. Ми з ним трохи схожі,тому зробився міцний зв’язок ,котрий не розіб’єш. Наш шлях покладається через нього до порталу,що знаходиться в самому кінці. Вибір вже зроблений, назад вороття не буде. Десь літають трьхлапі ворони,вони не причинять шкоди, їх можна порівняти з наглядачами,які перевіряють на певну шкоду. Здається я не представилась,моє ім’я Вірен,рада знайомству. Моя кров змішана,тому частково належу до анімагів та архіваторів. Власне кажучи,форма в яку перетворююсь-грифон,проте це не всі форми. Є й інші,але їх необхідно контролювати по повній програмі,кожен має свій характер, який з моїм не має жодного відношення. Пару раз доходило до бійок,та намаганням порозумітися, довелося прочитати кілька книг,щоб зрозуміти їх. Це не швидкий процес,але методом спроб я знайшла вихід. Тепер це не стане проблемою, оскільки в будь-який час я можу їх визвати або перетворитися. Досить багато часу знадобилось, для обратного перевтілення в людському форму,бо перший варіант був повністю голий, якось не хочеться в такому вигляді постати. Тому і виходило, що знаходила місце, куди ніхто не піде,та освоювала процес перевтілень. В когось ідеально виходить,а в деяких через спроби,не бачу нічого поганого в цьому. Так ось цей ліс,не такий простий як здається на перший погляд. Тут свої заморочки та особливості, ніхто так просто з нього не вибирався. Його обходять далекою дорогою,бо вважають його проклятим, через те що знаходили понівечені та висячі трупи. Тому цим лісом,лякають маленьких дітей,котрі вередують. Кажучи: будеш робити проблеми,то відправлю в ліс,а там неодмінно хтось тебе пошматує. Але оскільки я маю свої сили та мені потрібна допомога,то не дивно що отримати запрошення на академію магії. Ох, треба підготуватись до цього моменту, спершу треба зібрати те що буде в нагоді, декілька колб із зіллями, книги по анімагії, зіллям,пару корсетів,4 рубашки, 3 плаття,записні атрибути,щось для мого фамільяра,плащ та інше. Доречі мій дім знаходиться якраз в лісі, він весь чорний, навколо нього спеціальний купол який унікальний та неповторний, всередині тут все створено для комфортного проживання. Чого тільки не назбиралося,але тут немає перебору,те що не потрібне але іноді використовується, знаходиться в самому низу, та не забуваю про мансарду,але там більш творче та експериментальне. Сама дивуюсь як так вийшло,ніхто б не подумав про те що моя направленість знадобиться. Із деякими міфічними істотами можна навіть подружитися,головне знати підхід . Ніколи не знаєш,коли нагрянуть сірі хмари,тому деякі мають змінний характер. Було таке що виглядала як щось обвуглене, через вогняного дракона,так це не зовсім приємно коли на тебе дуне дракон. Скільки часу пішло на те, щоб помитися від капоті,а потім лікуватися різними настоянками та мазями. Було боляче настільки, що почала кричати через невиносиму біль. Один раз я на ньому політала,це було неймовірним явищем,коли ти зверху дивишся вниз,воно здається таким мізерним,але враження були чудові. Саме цікаве починається вночі, тут і там прокидаються істоти, кожен з них, показує свої здібності в повній мірі. Немає нічого кращого як насолоджуватися такими вечорами, навколо танцюють світлячки, тебе окутує чарівність моменту. Щодо академії, вона охоплює все, тут немає забобон,тому вчаться різні, незважаючи на те,яка в тебе схильність. Територія занадто велика,але має своє призначення. Сама академія, місце для студентів, оскільки там різні,тому ділиться окремо на блоки,місць вистачає,в кімнатах можна змінити все що не подобається,окремо можна побачити місце для фамільярів якщо є, велике місце для їдальні,яке теж унікальне, згідно з вашим вподобанням, територія для відпочинку та спорту, бібліотека надзвичайно великих розмірів,тут можна знайти все що хочеш, м’які крісла,в яких занурюєшся з головою,оранжерея яка не одна, експериментальні кімнати. Але слід пам’ятати про певні правила,які діють та яких потрібно дотримуватися. В разі їх порушення,буде певна плата за це. Викладачі різні,у кожного свої підходи та практики, вигляд деяких може трохи шокувати але звикнете. Тому ми з моїм фамільяром пішли до порталу, скрізь виникають колючки,вони такі довгі та гострі, цікаво чи не ядовиті? Стежина що веде до порталу звивиста, іноді треба прогинатися,але нарешті ми дісталися до того місця де портал. Такий портал незвичний, чорний як сама безодня із зоряним небом, якщо провести рукою по ньому,то підуть хвилі,обрамлений чорно-сірою рамою із горгулями. Як там сказано,пройти через нього та вас зустріне фамільяр із своїм магом,головне не забудьте про запрошення. Як тільки ми з моїм фамільяром пройшли крізь нього, перше що кинулось в очі,це саме фамільяр. Але я думаю, скоріше за все, будуть інші,його вигляд вражає щось схоже на пекельну гончу та цербер а навколо демонічне полум’я,ці очі заглядують в саму душу. Він з цікавістю та якимсь азартом дивиться на нас,оцінює які ми. Щось змінилось,аура важка,темна,мрачнувата, здається що йде до нас маг. Дійсно темний та небезпечний,від нього треба втекти,але мені подобається виклик,яким він не був. Одягнений у все чорне та напевно нашпиговане різним зіллям, скрізь це демонічне полум’я. Про те воно настроєне не агресивно, відчуваю його на собі, воно не причинить шкоди. Це дивно,але чому так? Його голос такий низький,що мурахи по шкірі,представився як Дерен,та попросив про запрошення. Шукати його недовго,як тільки передала в руки запрошення то він вирішив провести екскурсію по всій академії. Маг розповідає цікаво,згадує темні плями цієї академії. Як виявилося,я повинна пройти перевірку по своїм здібностям та який рівень в кожній. Якраз ми стоїмо перед високими дверима із зміями на ручках,вони важкі та міцні. Починають відкриватися,як тільки підійшли до них. Приміщення в якому я знаходжусь,має вигляд готичного стилю, посередині стоїть монумент для перевірки здібностей та їхнього рівня, спершу маг дістав кинжал, котрим зробив мені порізи на яких, для того щоб він пропитався повністю, далі я повинна лягти на нього,заплющюючи очі,я чую шелест сторінок, долунається голос який зачитує магічні слова. Наче парю високо,високо,закутана в кокон, десь в’ються змії,вони починають повзти по ногах, руках, літають сови та ворони, сниться ліс, мої перевтілення. Але все з рештою закінчується,я дивлюсь на нього та очікую вироку. Він дивиться на мене зацікавлено,мої здібності в перевтіленні середні, є над чим працювати, архіваріус в мене теж середній, здібності в зіллях 5 рівень, темна магія 7 рівень, 4 основні сили дещо 4 рівень. І чому дивуватися, якщо в чомусь я виявилась сильнішою,а в чомусь слабшою. Після того ритуалу стає холодно, наче окунулась в крижану воду. Тут вирізані страшні зображення деяких істот, навіть є місце для черепів,я бачу вітражне вікно через яке проходять проміння сонця,їх три з трьох сторін. А куди ж поділись фамільяри,перше що запитала? Дерен відвовів,про те що в цьому місці фамільярам вхід заборонений,тому вони знаходяться там де спеціальна територія для них. Його фамільяр проведе його до цього місця,там можна все, можливо знайде собі компанію. Якось сам проведе мене туди,але поки нехай побудуть трішечки з іншими. Дивлячись на мене він зрозумів що треба підживитися, тому запропонував мені піти разом з ним до його кабінету. Його шаг був рівномірним але з певним клацанням на взутті,ми пішли витими шляхами, поки не дійшли до верхньої витої лесниці,що веде на гору. Перше що бачу – двері,вони повністю чорні,але це на перший погляд, починає проявлятися цікаве зображення, сидить вовк в ногах мага, літають ворони, видніється луна,темні дерева, що стоять позаду. Єдине що розумію,що відкривати буде він,насичуючи своєю силою двері. Справді,варто прикласти йому руку,то двері зникають, коли ми зайшли скрізь них,то знову вони з’явилися. Скоріш за все,це його творіння,тут якось затишно,широке вікно з підвіконням,стіл посередині прямокутний з чорного дерева,з однієї сторони нього м’яке крісло в якому лежить книга,висока рослина в горщику, з другої сторони великий зручний диван, поличка з книгами та колбами,ще є двері по сторонах, скоріше в одній ванна кімната,в іншій як виявилося є кухня та лабораторія,тут і там полиці з книгами,амулетами,колбами,котлами,
зіллями. Я впевнена що тут є захист, від будь чого. Якраз там ми і знаходимось, зробивши пару бутербродів із ветчиною,помідорами,сиром та омлетом,накривши зверху хлібом, далі легенький салат з овочів,велика кружка з кавою без цукру,темний та світлий шоколад,половина різноманітних горішків. Тільки чому так багато, гадаю що на двох, оскільки вирішив сісти навпроти. Побажавши смачного один одному,ми приступили до трапези,все було смачним,що хотілося запитати про те,де можна знайти щось подібне? З його пояснень виходило те, що від академії йде шлях до містечка,де знаходяться різні магазинчики,кафе,трави та багато іншого,тут не знайдеш небезпечних речей. Коли ми трохи відпочили від перекусу,то вже почало темніти,починають вити вовки,на небі літають кажани, видніється луна,що яскраво світить. Спати не дуже хочеться,я і йому також,тому вирішили піти прогулятися та повернутися назад. Ця прогулянка не була такою довгою, про те тут панує своя атмосфера. Тут з’являються деякі студенти з книгами, ми пішли стежиною до озера,воно вночі темне та глибоке,з його слів,тут водяться русалки та інші водні істоти, деякі з них небезпечні,бували тут випадки, що деякі студенти ставали підводними створіннями. Чисто випадково студенти,що здавалось не мають здібностей,виявляли в собі дещо інше,таке трапляється частенько. Проте потім починаються для таких відкривачів окремі лекції та практики, тут немає такого що всі будуть разом,все залежить від рівня та які здібності кожен має. Тому зазвичай і селять по такому принципу, деякі можуть селитися окремо але це стосується не всіх,а виключно тих,хто має небезпечні здібності високого рівня,які мають в собі якогось представника захисника теж небезпечного рівня, також це саме може стосуватися фамільярів. Фамільяри діляться на свої категорії,кожен з них має свої слабкі та сильні сторони,тому кожен обирає свою команду індивідуально,варіантів дуже багато. Тому на якісь завдання, якщо наприклад це вступ до гільдії або як мисливець,то там варіант одиночний так і парний,буває навіть команда з 5,але це зустрічається не настільки часто. Відрізнити студентів можна по плащам,по знакам або на них самих,або розгледівши їхню ауру,фамільяри теж мають свій комплект в вигляді нашийника. Окрім озера тут є хвойні ліси,чуємо сплеск води, скоріше була русалка,а ось і вона. Вона підпливла до нас із хвостом, який видніється скрізь воду,такий чорний з червоними смужками, навіть є прикраси що обмотані навколо нього,плавник широкий із шипами на кінцях,чорне волосся що спускається вниз хвилями,воно оповите кільцями та місячною шпилькою,на якій звисає голубий дракон,очі як сама бездна,невеликий ніс,губи трішки пухкенькі,бордового кольору. Раптом з’явився той самий водяний дракон,але
ненадовго,як з’явився так і зник. Але нам пора повертатися назад,я хочу нарешті дістатися до кімнати в якій буду жити. Маг повів мене тією стежкою,повів до двоповерхового будинку,такі будинки розраховані на одиночні місця, окрім мене тут живуть інші представниці,що мають схожий рівень зі мною. Тому до них можна звертатися за допомогою та роз’ясненнями,за одно маг передав розклад та карту,крім них були правила,які треба запам’ятати. Щодо мого фамільяра,то він скоро з’явиться разом з його,тому треба почекати. На цій ноті ми з ним попрощалися, якщо виникнуть питання до
нього, то його фамільяр зможе допомогти або коли буде проводити лекційні та практичні заняття. Гадаю він дійде без проблем, оскільки має свій демонічний погляд. Але треба роздивитися всю обстановку,в цьому будинку просторно, розділяють гвинтові сходи,на першому поверсі знаходиться кухня що має все для готування, від шухляд для сипучих та спецій, кладова під стазисом,щоб деякі продукти не псувалися раненько, шухляди для утварі, посередині круглий стіл обтягнутий скатертиною з іньянівськими котами, з однієї сторони знаходиться вітальня в якій є зручне місце для сидіння в вигляді м’яких крісел для читання,кофейний столик по середині,полиці для книг в 4 ряди, широке підвіконня,на якому можна сидіти з ногами, від вітальні йде дві двері, одна вела до ванни а інша ти не повіриш для фамільяра,в коридорі схований шкаф для зберігання речей та взуття, навпроти висить картина в готичному стилі. Піднімаючись по гвинтовій,я закохалась в цю спальну,тут є місце для зберігання різних предметів для захисту та проти іншого,є місце для трав,все виповнено в болотно чорних кольорах. О,чую біжать, здається сплелись, можливо будуть парою, хоча це покаже час. Якраз мій починає гавкати на сходах,я спускаюсь по ній,щоб зустріти та відкрити двері своєю аурою,як тільки вони відчинилися,то одразу мій фамільяр вирішив збити мене з ніг. Як же він за мною скучив, вирішила і його фамільяра покликати,на диво погодився підійти до нас, якраз знайшлося для них обох по смачненькому. Гадаю що поладим,але треба прощатися,набратися нових сил. Завтра нові знайомства та навчання, сподіваюсь мені дадуть те, що буде в нагоді. Щось проникає у вікно,то проміння сонця,від яких починаю жмуритись. Так хочеться поспати ще трохи,але ні,на мене чекає навчання,а пропускати дуже не хочеться. Спершу освіжусь, потім приготую легкий перекус,зберу сумку,покладу те що необхідно, хм що обрати з одягу, тут такий вибір,о зрозуміла. Напевно оберу штани, корсет із трояндами, рубашку,туфлі без каблуків, плащ із спеціальним розписом,щоб не плутатись, не забути про фамільяра. Він як знав,що про нього думаю,дала йому смаколик,ми обоє вийшли з будинку. Бачу нові обличчя, теж поспішають на навчання,до мене підійшла одна з них, виявилося що це моя староста,зовуть Анет,вона виявилася досить-таки цікавою особистістю,в неї фамільяром виявилася пекельна саламандра, така енергійна та непосидюча. В них багато чого цікавого є, бувають дні коли прогулюються по тому городку, створюють цікаві розваги. До речі тут багато котів, особливо коли день всієї нечисті,як виявилося тут ще є містечко для відьом, туди також можна піти,але там треба знати правила, яких треба дотримуватися,відьми бувають там різні,тому треба бути обережними на кожному кроці. Деякі з них викладають в академії, зазвичай їхня направленість це чаклунство, перевтілення. В кожної з них є свій кіт,який відчуває вашу ауру досить довго та і нечисть тим паче добре відчувають за кілька миль. Тому за деякими послугами,деякі маги звертаються та не тільки вони. Ніколи я відчувала скільки яскравих емоцій коли ми всією компанією підемо до академії. Окрім старости зацікавили декілька інших представниць, вони можуть попрактикуватися зі мною в тому, де слабкі сторони моїх здібностей треба довести до ладу. Вперед пішли наші фамільяри,вони всі різні та такі незвичні,що створюють нові кольори. Ми всі такі різні,але кожна готова допомогти в деяких питаннях. Сподіваюсь що будемо підтримувати зв’язки, навіть після закінчення всього навчання. Тут стоїть такий гамір,що починає боліти голова. Але нежданно він стих , оскільки вийшли куратори для всіх,в них були списки тих хто підпадає під їхнє крило. Серед них був і демонічний маг Дерен,він досить величний,як це дивно не прозвучало але я потрапила до нього,крім мене попали декілька представниць з якими познайомилась сьогодні. Як тільки оголосили списки, кожен чекає своєї черги на навчання, якщо ви не зрозуміли не біда, оскільки новенькі будуть плутатися,тому саме ті хто являється куратором, спершу показує де що знаходиться,інші входи і виходи,знайомить із портретами,та після цього вже йдуть лекції ,повірте це не займе багато часу,тому для них це звичне діло. Хоча і маємо карту академії,але є вірогідність що можна запросто заблукати,а потім шукай. Бо таке бувало,а потім знаходили вже трупи або трохи змінену психіку. Звісно можна побачити привидів,що літають навколо,але не роблять нічого поганого, іноді бешкетують,а іноді кудись заводять,саме тому кожен ректор має певні додаткові пошукачі в вигляді прикрас,але треба розуміти що його потрібно постійно носити. Це не означає що не можна створити свій власний пошукач,такий варіант існує,але для цього потрібно мати спеціальні майстерські які мають високий захист, матеріали, каміння,ескіз, проби та контроль за пропорціями,кількістю влитої енергії. Є певні нюанси щодо енергії,з цим ви повинні бути дуже обережні,перебор як і мала кількість впливає на результат,проте є золота середина, потрібно зрозуміти самим коли буде саме цей час. Не все виходить з першого разу, тому не поспішайте,все вийде,головне аналізувати помилки та вчитися на них. Це такий принцип і в перевтіленнях, можливо десь є якийсь блок,що перешкоджає розкриттю ваших здібностей. З цим блоком допоможуть або куратори або інші спеціалізовані викладачі,які займаються подібним,самі якщо будете то буде неприємним для вас,цей процес. Тому ті хто в цьому розбираються,здатні своїми техніками, його зняти.

Цей час настав
Назад вороття не буде
Твої здібності, твій шлях
Твої мрії в твоїх руках
Шлях буде тернистим
Подолай його з піднятою головою
Ти варта більшого
Здається знайдеш нових людей
Що освітять твій шлях
Історії створюєш ти
Прояви себе на повну
Пітьма стелиться перед тобою
Зрозумій себе,свої цілі
Розкрий свої сили на повну
Ти не уявляєш наскільки ти сильна
Тепер твій хід, ходи

3 відповіді

  1. Вітаю! Все нижче сказане – це лише моя особиста думка і сприйняття вашого твору. Я не маю на меті когось образити чи принизити, і розумію, що кожен читає та пише по-різному. Моя оцінка базується на власному досвіді та вподобаннях, тому сприймайте її як дружню пораду, а не остаточний вердикт.
    Мені сподобалась атмосфера, деталі магічного всесвіту та його продуманість. Такий задум схожий на повість чи цілу історію про навчання у магічній школі. Для оповідання можливо варто виділити певну частину історії, щоб був і напружений момент і логічна кінцівка. Можна додати конфлікт чи інтригу, щоб утримати увагу читача. Твір дає ґрунт для роздумів. Не надто важливо, проте для читабельності : додати абзаци, пробіли.

  2. Авторе, люблю таку тему, але приєднуюсь до попереднього коментатора: абзаци потрібні. Вони допомагають мозку читача “відпочивати” після кожного логічного блоку, краще структурувати вашу оповідь для себе.

Залишити відповідь

0
    0
    Ваш кошик
    Ваш кошик порожнійПовернутись до книжок