Сподобалося: Твір вичитаний ідеально. Жодної помилки: я навіть до деяких форм слів ліз у словник, аби перевірити, ан ні – все вірно. Форма подачі дуже якісна: приємно читати. Що ж до суті…
Не сподобалося: Власне, суть. Є в мене одна книжечка упередженої й дуже християнізованої людини з повістю про сатаністів. Звісно, що правди там небагацько. Так само й тут. Бажання свободи та підліткова протестність як характеристика вікового періоду подається саме так, у формі злочину, а незаконність та свавілля представників “соціальної підтримки”, що живляться хабарями, ігноруються, подаючи їх самих в образі жертви. Оповідання пропонує шукати “ворогів” серед “своїх”, розділяючи й без того змучений народ.
Майстерне оповідання. Мені сподобалося тут все. Герої живі, різні, об’ємні. Події щемкі та неоднозначні.
Не погоджусь із попереднім коментарем, щодо розділення народу і пошуку ворогів серед своїх – бачу тут одну конкретну історію одного конкретного хлопчика. Так буває, що мама бігає-бігає, а дитя виростає… отаким. Знаю такі приклади і в реальному житті, на жаль.
Нажаль, оповідання це все узагальнює, подаючи це не як окремий приклад і виняток із правил, а саме як правило. Оці всі тези про “два світу”, тих хто долучений до війни та тих хто “забув”. Принаймні я це прочитав саме так
Сподобалося: Твір вичитаний ідеально. Жодної помилки: я навіть до деяких форм слів ліз у словник, аби перевірити, ан ні – все вірно. Форма подачі дуже якісна: приємно читати. Що ж до суті…
Не сподобалося: Власне, суть. Є в мене одна книжечка упередженої й дуже християнізованої людини з повістю про сатаністів. Звісно, що правди там небагацько. Так само й тут. Бажання свободи та підліткова протестність як характеристика вікового періоду подається саме так, у формі злочину, а незаконність та свавілля представників “соціальної підтримки”, що живляться хабарями, ігноруються, подаючи їх самих в образі жертви. Оповідання пропонує шукати “ворогів” серед “своїх”, розділяючи й без того змучений народ.
Майстерне оповідання. Мені сподобалося тут все. Герої живі, різні, об’ємні. Події щемкі та неоднозначні.
Не погоджусь із попереднім коментарем, щодо розділення народу і пошуку ворогів серед своїх – бачу тут одну конкретну історію одного конкретного хлопчика. Так буває, що мама бігає-бігає, а дитя виростає… отаким. Знаю такі приклади і в реальному житті, на жаль.
Нажаль, оповідання це все узагальнює, подаючи це не як окремий приклад і виняток із правил, а саме як правило. Оці всі тези про “два світу”, тих хто долучений до війни та тих хто “забув”. Принаймні я це прочитав саме так