Я чую спів китів,
Що під покровом океану
Бачуть сни, в яких вони
Їдуть потягом Одеса-Харків
І куштують полтавські галушки.
А в Харкові титани
Пʼють сотні літрів кави,
Про сон вони забули,
Як, власне, і про сни.
А щоб вони спочили,
Щоб кров життям налили,
Серафими з тиші Києва
їм парасолі повезли.
А далі і Луганськ!
Гарно!