Русалонька на гілці плаче
І парубка забуть та не змогла
І буде це нести терпляче
До поки не злетить її броня
Луска її посиплеться пропаще
І з рук вона уронить гребінець
Сльоза її ковзне так нетерпляче
Охопить сяйвом річку навпростець
І що ж ти наробив юначе?
Коли сама русалонька так плаче
Чи серце ти її розбив добряче?
Чи може досі ти плекаєш їй любов….
Непогано, але для мене цього замало.