По сніжку як по кульбабках,
Прудко, в пошуку забав
Біг клубок смішний на лапках
І горобчиків лякав.
Став. Завмер. Це ж що за диво?
За кущами не зима –
Літо, тепле і красиве,
Ніби мама обійма.
Там на квітах ніжні феї,
Й сонце гладить промінцем.
А які рясні лілеї,
Вмиті лагідним дощем!
«Як комашок поганяю!» –
Тягне лапку наш клубок.
Феї ж, злякані до краю,
Всі забилися в куток.
Та учитель добре знає
Де проблемі рада є:
Швидко він горох зриває,
Своїм учням роздає.
Піднялися на носочки –
Охопив усіх азарт! –
Та й пульнули по клубочку
І злякали не на жарт.
Кошеня гайнуло яром
А услід летить: «Атпрусь!».
«От як стану фамільяром,
Я до вас ще повернусь!»
Світ фей
10 відповідей
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Дуже мила робота!
Дякую!
Гарний дитячий вірш😍 Дуже милий і складений до ладу👍 Хай щастить на конкурсі✌️
Дуже вдячна за теплий відгук! Вам також від душі бажаю удачі!
Повітряний, легкий, як феї)
Спасибі на доброму слові!
Такий милий вірш. Прямо перед очима встає картинка. Браво, авторе!
Красно дякую!
Теплий, добрий вірш. Дякую 🙏
Гарно й весело