Не питай

НЕ ПИТАЙ…
Незбагненні і дивні бувають миттєвості часу,
Що не в силі збагнути для чого вони і чому?..
Здивовано корчиш у думах премудру гримасу,
Коли по дорозі стрічаєш неситу, бездомну, німу?..
У думках виникає одразу біблійне повчання:
“Дай голодному хліба, нагого з плеча одягни…”
Не питай про ніщо, лише стримай мовчання…
Не питай… Просто руку в цю мить простягни…
І можливо тоді ти побачиш невідане чудо –
Твоя щирість огорне й німий прошепоче: “Люблю…”
Ти ніколи в житті не почуєш: “Вступися Іудо…”
Бо сміливо і гордо промовиш: “Добро я роблю…”
Цінна мудрість, що сходить з глибин потойбіччя –
Так вона не людська і не має в собі тіні зла.
З нею впевнено йти, бо вона не зведе на узбіччя,
На якому чекає безодня в личині козла!