Я кожним з п’яти сердець –
Секретознавець,
Я вісник, я посланець,
Я – виконавець.
Я знаю, про що мовчиш,
Що ти ховаєш,
Я чую, як ти тремтиш,
І ти це знаєш.
Тікав ти, змінив ім’я,
Нап’яв личину,
Не змінить ця маячня
Твою кончину.
Опівночі дав наказ
Наш Життєдавець:
«Спини його кволий час,
Секретознавець!»
І вимовив Верхогляд,
Старий Оракул:
«Спускайся в Зміїний Сад
По Вовкулаку».
Я із вікової мли
Твій шлях відстежив,
І аж до землі схилив
Багряні вежі.
Весь пил заберу і бруд,
Що після тебе,
У чорний хаос споруд
На восьмім небі.
Гарно
Вау, дуже класно. Гарний ритм, гарні образи. Класний вірш
Дуже вдячна за відгуки, друзі!