Так вийшло

Чи наяву, чи уві сні –
Сміливо відкриваю двері.
Чомусь примарилось мені,
Що я вже був у цій оселі.

Стояли в акурат гроби,
Під ними імена та дати –
Лиш прізвище своє впиши
І можеш в той світ мандрувати.

Його Величність, сам Кощій,
Галантно вийшов, привітавшись.
«Шовк, бархат, стильний чи простий –
Зробіть, будь ласка, в книзі запис,

Свій телефон та на коли…» –
І вийшов з усмішкою тишком.
Я записався на роки
Вперед, так з переляку вийшло.