Сонячне світло, сльозливий кришталь
Люстерко із правди розкриє свій шарм
Поміж лісових завіс і мрійних шат
Відчуєш там пʼянкий парфум дівчат
Крізь чи то повз минуть вони тебе?
Ельфійки горді леді і магія у них тече
Сестринство їх отут живе здавна
Карпатських гір ущелина для них свята
Еліпса, Старта і Магда – старійші
Що для людей несуть добро здавна
Якщо побачиш шепіт світла й барв
Знай, там у полях кобіти творять ритуал
Запахне десь полин як смерть і страх
У колежанок давнє свято квітів на кістках
Але не починайте їх жахатись, любі
Ці пані гостровухі вірні хаосу прислуги
А гори – прихисток, незримий сад
Вони тримають злісну магію в тисках
Хоч проривається та часто в світ
Все ж сестри-ельфи бережуть обіт

Соже на ШІ, бо з граматикою – кошмар та назва якась дивна, ніби відмінок калькований з російської
Схоже*