Харон не вивозить

Щоранку зсивілий Харон прикрашає свого човна:
Брязкальця, іграшки, книги, зошити в косу лінію
Харон працює від дзвінка до дзвінка, зранку і допізна‌
Харон править човен й маршрут свій ніколи не змінює

Харон забирає учнів школи номер сто п’ятдесят
Маленький рожевий зайчик сумно лежить на березі
Харон проводжає на борт школярів, батьків й дошкільнят
Й вирушає в дорогу, що чорною стрічкою стелиться

Харон не вивозить – він весла свої протер аж до дір
І човен його не вміщає одразу всіх пасажирів
Харон дзвонить Одіну, бере великий його Скідбладнір
Прикрашає мереживом і відвозить дітей у Вирій

Сідає на березі, курить, довго дивиться в водну товщ
Чотири пігулки золофта – замість магічного зілля
На небі спокійно лежить мерехтливий Великий Ковш
Харон не вивозить і пише заяву на звільнення