Я — найсильніший чаклун світу,
та ця сила кров’ю виборена.
Я йшов крізь темряву й утрати,
де друзі зникали, а сім’я жила в серці —
мов тіні, що болять,
але нагадують, хто ти є.
Кожен мій крок був боротьбою —
зі страхом, самотністю, сумнівом.
Вогонь і крига корилися моїй волі,
а серце кричало в тиші:
«Навіщо все це?»
Та біль загартував мене,
а втрати зробили сильнішим.
Справжня сила — не в магії й не в закляттях,
а в тому, що ти здіймаєшся,
коли світ стискає тебе до краю.
Я — найсильніший, але знаю:
ціна цієї могутності — самотні ночі,
загублені душі, розбиті серця.
І все ж, якщо я пройшов крізь тіні й не впав —
значить, ця сила мала сенс.

Схоже, що цей твір переписаний з допомогою ШІ, бо надто сухий