ДО МЕНЕ ШЛЯХ ТОРУЙ ВОЛОСОЖАРАМИ

ДО МЕНЕ ШЛЯХ ТОРУЙ ВОЛОСОЖАРАМИ
Акровірш

Димить священне вогнище у Темну пору, Дідів з Нави повертаючи.
Огортає цвинтар тиша. Обпалена душа моя квилить, примовляючи:

«Моє кохання забрав навіщо, Волосе, Царю мертвих?
Е, ні! Не для того ж я тобі півнів чорних приносила в жертву,
Над вогнем паляницю з сестрою кидали, руки й серце спікаючи…
Ех… Єлеєм і сльозами кривавими ноги коханого обмиваючи…»

Шиплять каштани в жаринах, замовляннями Стрибог шепоче,
Лада сама Солом’яним шляхом Золоту мотузку торочить,
Яву з Навою сполучаючи, мене з тобою обручаючи…
Хапаюся, павуком впиваюся, коси свої дівочі в ту Кодолу вплітаючи…

Торгуюся за душу твою з Волосом, бо сам Хорс золота насипав.
Обтрусивши усі зірки з очей моїх, просіяв через Сито…
Родовий Закон Прави на моєму боці стоїть, охороняючи.
Убрусом правди загорнуся, тебе додому закликаючи:
«Йди, коханий, Волосожарами! Шлях до мене відкрито!»

Волос покинув стадо хмар – череду корів небесних,
Облаштував разом з Ладою для нас Золоте Перевесло –
Ложе зірок ясних з Місяцем-Луною… І вже засинаючи,
Обох благословив на цю ніч в Темну пору, тебе повертаючи.
Сон чи Яв… Я не знаю… Але ти – поряд, ти – мій… На сьогодні…
Очі твої кличуть, мов синя небесна безодня…
Жар кохання обпікає тіла, Мару-втому долаючи.
Алатир – камінь живить наші душі, смерть перемагаючи…
Роде Наш Красний, пронижи нас Прадавнім корінням,
Аби зміцнити Мотузку Лади, передавши її поколінням…
Між Явою і Навою біля Мідних Воріт – ти і я… Кохаючи…
Ирій віддав тебе мені…Я вимолила … Надовго, чи…

Глосарій
Алатир – камінь-оберіг, з якого виходять усі дороги.
Волос(Велес), Лада, Стрибог, Хорс, Мара, Род – слов’янські боги.
Нава, Ява – два світи в слов’янській міфології (темний світ мертвих і світлий світ живих), яких урівноважує Права – закон.
Темна пора – у слов’ян холодна пора року (осінь-зима), на яку припадає Ніч Дідів (іноді називають Велесовою ніччю) – поминальний час у слов’ян, коли палили вогнища, щоб душі померлих не заблукали, бо в цей час вони можуть повернутися додому.
Чорні півні, кидання паляниці, спалювання каштанів, плетіння павуків – обряди слов’ян у Темну пору.
Волосожари – (Золота мотузка, Солом’яний шлях, Кодола, Небесне Сито, Золоте Перевесло) – скупчення зірок, яке відоме як Чумацький шлях. За віруваннями слов’ян Волос(Велес) вів цим шляхом душі померлих.
Ирій – рай в слов’янській міфології.