Потерча

Я – потерча маленьке босоноге,
Що в хмари не зійшло по димарю.
У темряві обабіч від дороги
Між жаб холодних голос свій гублю.
Почуйте плач сирітки серед ночі,
Закутайте у хусточку просту,
Подайте хрест і витріть мокрі очі
Бо каганцем додому проведу.

Шепоче з лісу діва півпрозора,
Що сиротства мого спливає час,
Що в свій танок мене затягнуть скоро,
І семиліткою постану я нараз
Та не піду в лоскотливі обійми.
Коли вже стану обирати путь
Чи то сичем злечу понад могили,
Чи хай чорти у пекло заберуть.

Не можу більше кумкать проти ночі
Поміж боліт самотнім потерчам.
Я світ побачив, не відкривши очі.
Замовкла мама – я не закричав.
Її душа до неба полетіла,
А в мене так вчепилася земля.
До нені хочу. Дайте мені крила.
Назвіть ім’я моє. Назвіть моє ім’я.