immram

неправда, що тут лише
імлисті світанки повільно
перетікають у дощові дні
сьогодні, наприклад, сонячно,
а повітря ущільнене запахом лугових трав
але вірно і те, що чоловіки і жінки,
які зараз здивовано озираються,
відійшовши лиш на десять кроків од пристані, тут назавжди
хоча… назавжди – непевне слово: у нього глевкий, маслянистий присмак
і все ж,
куди ж без яблунь: вони старі, зморшкуваті і кістляві як Морріган,
і ні, не за плодами сюди прибули пілігрими, й навіть не за безсмертям
тут багато інших дерев: вільха, сосна, тис, ясень, ілем, криптомерія, грушка, бук
та інших клопотів, окрім як зцілювати чи дарувати безсмертя
яких? дізнаєтесь, якщо ваша подорож буде вдалою
чи навспак…
а поки я задумливо перекладаю з руки у руку ті самі яблука – червоні, малі й порепані
і кожного разу, коли я вже готовий відкусити шматок, виявляється, що з іншого, неосвітленого, боку вони гнилі