Коники

Дідусь прошепотів на вухо:
«Аби збудити силу духа,
розгледіти у тьмі таємний світ,
ти коників злови за ґніт».

Вони блукають навкруги
всього чотири їх, не три,
несуть в собі природи міць
веселі духи-скакунці.

Один живе на дикім полі,
землі заступник він по волі,
у гриву вплетено барвінка цвіт,
пшоно росте за ним услід.

Другий гарцює над горами,
несеться вітром між хмарками,
від цокоту копит лунає грім,
дарує в спеку людям тінь.

На дні ставка між пнів та риб
знайдеш їх брата поміж хвиль.
Загадки любить він складати,
як відгадаєш – покатає.

Останній наймудріший з них,
з ніздрів у гору в‘ється дим.
Він стереже багаття днів,
пасеться в царстві вогнянім.

З давніх давен відомі всім
чарівні духи-скакунці.
Якщо ти маєш серце добре,
вони з тобою, друже, поруч.