По сніжку як по кульбабках,
Прудко, в пошуку забав
Біг клубок смішний на лапках
І горобчиків лякав.
Став. Завмер. Це ж що за диво?
За кущами не зима –
Літо, тепле і красиве,
Ніби мама обійма.
Там на квітах ніжні феї,
Й сонце гладить промінцем.
А які рясні лілеї,
Вмиті лагідним дощем!
«Як комашок поганяю!» –
Тягне лапку наш клубок.
Феї ж, злякані до краю,
Всі забилися в куток.
Та учитель добре знає
Де проблемі рада є:
Швидко він горох зриває,
Своїм учням роздає.
Піднялися на носочки –
Охопив усіх азарт! –
Та й пульнули по клубочку
І злякали не на жарт.
Кошеня гайнуло яром
А услід летить: «Атпрусь!».
«От як стану фамільяром,
Я до вас ще повернусь!»

10 відповідей

Залишити відповідь

0
    0
    Ваш кошик
    Ваш кошик порожнійПовернутись до книжок