СКАЖИ, УЗОРЕ!
На рушнику прослалися барвисто
Узори долі, радості, журби.
Скажи, узоре, як ти народився,
Звідкіль твоє коріння, розкажи!..
Вродився я з людського щастя й муки,
Страждань і сліз, любові і добра.
Живуть надії, зустрічі й розлуки
У завитках моїх і кольорах.
Народжений з пісень і мрій дівочих,
Моє коріння в тих ще правіках,
Де папороті цвіт і мавки в світлі ночі
Таночки водять в зоряних вінках.
Де відьми з упирами цілувались,
Де вили вовкулаки — стигла кров…
Де над усе на світі цінувались
Дівоча врода, вірність і любо.
24. 02. 1995.
Гарно