Мавка-Хмілявка

Де місяць пестить темні води,
Мавки водять хороводи.
Та не сміються, не співають.
Лиш мертві очі споглядають
У хащі лісу — з темноти
Їхня сестра має прийти.

Нарешті хрускіт десь роздався —
І голосок дзвінкий озвався.
Кричить Хмілявка здалека:
«Принесла, сестри, вам пивка!»

Одразу мавки схаменулись,
Заверещали та й метнулись
За напоєм хмільним богів.
Хтось навіть келих прихопив.

А інші просто у латаття
Ллють пиво жадібно, з завзяттям.
Та хвалять сестрин зна талант
І ялівцевий аромат,

Який підкреслює смак пива.
А яка піна! Справжнє диво!
Наче хмаринки на вустах.
Ось значить що природний крафт!

Бач, навіть мавкам і мерцям
Рум’янець лине до лиця,
Й життя вертається на мить,
Як трошки пива накотить!