викуй мені слово щоб твердая криця
та не зачіпало мужніх почуттів
я ж така хороша що у свої тридцять
досі не зварила жодної куті
викуй мені персня більш ніхто не візьме
вершницю розлючень до своїх дружин
постбіблійна зрада метамодернізму
у час героїчний вмерти від кринжі
це ще не франшиза лиш робоча назва
кролики в запряжці котики в мішку
з передсмертним виском мій останній назгул
мороком дзеркалить горду посмішку
викуй мені завтра щоб таке як вчора
будемо безсмертні хоч і неживі
нас не врятувати орликам у шорах
але є надія
я не чоловік
🤍