Дві дівулі-повітрулі
Зазбиралися на гулі.
Довгих кіс рудий шафран,
Сукні – вранішній туман.
Ще б лілей у пишні коси
І перлин на ніжки босі.
Але ж вредний водяник
Як здійняв і ґвалт, і рик.
Ще й дере туман на шмаття
За нещасні два латаття.
Узяли його за чуб,
Принесли на танці в клуб.
– Поверніть туди, де хвилі,
Де русалки, серцю милі! –
схарапудивсь водяник. –
Без води мені гаплик!
Дам латаття вам у коси
І перлин на ніжки босі.
Дам і мавкам, і марі,
Й потерчатам-дітворі!
З того часу стало тихо –
Водяник не кличе лихо:
Як побачить повітруль –
Робить: бульк! Буль-буль, буль-буль…
ДІВУЛІ-ПОВІТРУЛІ
8 відповідей
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Казково). Гарна будова, легко читається.
Щиро дякую!
Не фанат гумористичного фентезі, але ваше творіннячко приємно втішило. Гарно витриманий ритм, що рідкість на таких конкурсах, видно, що дружите з розділовими знаками, а фінал – перлинка на дні водойми водяника. Легко читається. Тож зичу успіху на конкурсі👍
Дуже Вам вдячна за такий приємний комент!
Офігезно, мені дуже зайшло. Весело і мило 🥰
Красно дякую! Щаслива одержати такий відгук!
Легко, просто і гарно мов казкова пісня
Дуже класно. Розумію водяника)