Червоноокий Кроль

В дірі, в землі, що поза містом,
Було відомо їй колись, там
Червоноокий кроль живе,

Що справдить будь-яке бажання,
Що може бути у душі.

Однак вона й не уявляла,
Коли у темній ліс попала,
Що покрокує в інший світ,

Аби дістатися діри,
Де кроль той жив.

Крізь темні ріки, й чорні гори,
І свист страшної непогоди,
І тіні тих, хто мертвий вже,

Вона ішла. Було непросто;
Та ліпше так аніж було.

Коли кроля того зустріла,
То про одне лиш попросила:

“Дай силу, щоби я ніколи
Не відчувала більше болю,

Не відчувала більше туги
Ані скорботи, ні напруги”
І кроль послухався її,

Зробив усе, як та хотіла.
Червоні очі були в тіла
Яке у лісі віднайшли

Місцеві. І вона ні туги,
Не відчувала ні журби.