Гелловінські розваги

Не дивись на стелю, не зітхай згори.
Вихором кружляють тіні від мітли.
Відьма пройде мимо, в цей вечірній час,
Сукнею проторе в житі срібний шлях.
Буде танцювати і плести вінки,
А тоді торкнеться холодом руки.
Друг її патлатий – схиблений вампір,
Знову тягне в місто,
Не ходи, повір!
Краще на болотах слухать пісні жаб,
Тихенько співати, веселити жар
Ватри лісової, місця диких сліз,
І волати криком, кликати наскрізь.
Доле моя доле, де втопилась ти?
Чи в золі, чи в норі, лишила сліди?
Причаїлась, певно, серед крихких книг,
Щоб і не знайшлася, миленька, довік.