путь

мій човен прибило до берега,
коли я шукав вірний путь,
забувши хто я і де я, думав
знайдуть мене? не знайдуть.

темніло, втрачав надію я,
стомився, пішов та й ліг.
дивлячись на сузір’я, заснув
я ж знати того не міг…

що зранку прокинусь в домі я
зеленому, у яскравих квітках,
а поруч страшні створіння,
зжирають мене по шматках.

і болі не відчуваючи, я просто спостерігав,
невже це остання мить, невже я цього шукав?