По-перше – це пародія на декілька аніме і одну корейську дораму.
По-друге – немає логічного та і взагалі закінченого кінця.
По-третє – персонажі не прописані, потрібні деталі-деталі.
Четверте – авторка графоманить.
З плюсів – доволі просто написано, як для обраного піджанру якісно.
Прикольне оповідання, сюжет – цікавий, привид, що не терпить безладу, – цікавий, професія героїні – цікава. Як на мене, хороший початок для містичної повісті.
Не дуже логічний момент із ріелтором-власником: він мав би вже помирати, чи з’їжджати з глузду, чи щось таке, нє? Більше ніж місяць без страху.
Фінал здається скомканим, ніби це лише основні штрихи.
Загалом жанр не мій, я кайфонула від зав’язки, але далі очікувала не любовної лінії, а якихось загадок, пригод, оцього всього. Але це суб’єктивно. Сама ж історія написана гарно.
Погоджуюсь з більшістю коментарів вище, але додам свої. Сильно-сильно дорамно у вас вийшло. Я їх дивлюся і вони мені в кайф навіть романтичні до хрусту зубів, але у вас прям дуже дорамно вийшло і від цього не комфортно. Дівчина переїздить аж в інше місто бо батько не одобряє озвучку? не занадто? потім – привид її лякає шумами на початку а вона не чує бо в навушниках – але ж шум все одно буте чутись при озвучці ні? потім – привид сто років лякав людей і тепер за місцяь настільки полбив дівчину що хоче їй добра і все таке? дуже сумнівно. Хлопець з прибиральників одразу згодився на озвучку і прям прилетів? таке буває? і кінцівка – сильно-сильно – сильно дорамно і висмоктано з пальця, я таке тільки в корейців бачила і воно ок буває, але в цій історії то занадто позитивно в кінці. Але…тут буде вишенка зараз – пишете ви добре. В сенсі стиль і побудова речень і сама історія ллється і читається в одному пориві. Приємно таке читати.
Читалося легко і цікаво.
Героїня трохи бісила своєю колючістю, але в міру. Лінію привид-ріелтор хотілося б бачити чіткіше, щоб завчасно вхопити ставки в історії.
Мені оповідання зайшло. Можливо, наївне, але якось по-літньому, по-юнацьки тепле.
Я похихотіла😆 на моменті “не підглядай за мною!” Бо звідки вона могла бути впевнена, що він не підглядай, поки був невидимим? Ще й воду їй перемикав. Упс🤭
По-перше – це пародія на декілька аніме і одну корейську дораму.
По-друге – немає логічного та і взагалі закінченого кінця.
По-третє – персонажі не прописані, потрібні деталі-деталі.
Четверте – авторка графоманить.
З плюсів – доволі просто написано, як для обраного піджанру якісно.
Точно, забув – частково відчувається автобіографічність через що історія в деяких моментах доволі реалістична – це теж плюс для мене.
Прикольне оповідання, сюжет – цікавий, привид, що не терпить безладу, – цікавий, професія героїні – цікава. Як на мене, хороший початок для містичної повісті.
Не дуже логічний момент із ріелтором-власником: він мав би вже помирати, чи з’їжджати з глузду, чи щось таке, нє? Більше ніж місяць без страху.
Фінал здається скомканим, ніби це лише основні штрихи.
Загалом жанр не мій, я кайфонула від зав’язки, але далі очікувала не любовної лінії, а якихось загадок, пригод, оцього всього. Але це суб’єктивно. Сама ж історія написана гарно.
Погоджуюсь з більшістю коментарів вище, але додам свої. Сильно-сильно дорамно у вас вийшло. Я їх дивлюся і вони мені в кайф навіть романтичні до хрусту зубів, але у вас прям дуже дорамно вийшло і від цього не комфортно. Дівчина переїздить аж в інше місто бо батько не одобряє озвучку? не занадто? потім – привид її лякає шумами на початку а вона не чує бо в навушниках – але ж шум все одно буте чутись при озвучці ні? потім – привид сто років лякав людей і тепер за місцяь настільки полбив дівчину що хоче їй добра і все таке? дуже сумнівно. Хлопець з прибиральників одразу згодився на озвучку і прям прилетів? таке буває? і кінцівка – сильно-сильно – сильно дорамно і висмоктано з пальця, я таке тільки в корейців бачила і воно ок буває, але в цій історії то занадто позитивно в кінці. Але…тут буде вишенка зараз – пишете ви добре. В сенсі стиль і побудова речень і сама історія ллється і читається в одному пориві. Приємно таке читати.
Труси равликом – це топ! Легка ісотрія з присмаком безтурботної юності👻
Читалося легко і цікаво.
Героїня трохи бісила своєю колючістю, але в міру. Лінію привид-ріелтор хотілося б бачити чіткіше, щоб завчасно вхопити ставки в історії.
Мені оповідання зайшло. Можливо, наївне, але якось по-літньому, по-юнацьки тепле.
Що я можу сказати,він з гумором,дружба привида та героїні незвична,проте непогано для початку,це щось із чимось
Я похихотіла😆 на моменті “не підглядай за мною!” Бо звідки вона могла бути впевнена, що він не підглядай, поки був невидимим? Ще й воду їй перемикав. Упс🤭