Гомофобу Валентину занадто регулярно почали снитися еротичні сни з його вірним друзякою Григорієм. Не маючи сумніву в своїй, перевірений роками, гетеросексуальності, Валентин повністю звинуватив за цей віртуальний зв’язок товариша. Григорій, який був не менш гетеросексуальним, нічого не розумів і сумував за риболовлею разом із другом. Чесно кажучи, Валентин теж сумував, але новий образ товариша перетворював поїздку на риболовлю для принципового Валентина у щось на кшталт участі у гей-параді. Декілька тижнів Валентин проявляв сексуальну активність, що її вже була забула його дружина Надія. Підсвідомо він сподівався на те, що гетеросексуальна реальність переможе гомосексуальні сновидіння. Одного разу в середу сороміцькі сни урвалися — несподівано, як і почалися. Валентин, не відпускаючи Надю на дачу, обережно почекав ще тиждень і, переконавшись, що нічні видіння повністю зникли, з полегшенням зателефонував товаришу.
Всю дорогу до їхнього постійного місця риболовлі на ставках Валентин мучився тим, що не зводив очей з Григорія, з мазохізмом пригадуючи фізіологічні подробиці статури товариша, що тепер були йому так знайомі. Не маючи сил виконати задачу «не думай про білого ведмедя» Валентин надудлився набагато раніше, ніж це було зазвичай. Погане клювання, їхня довга розлука, чи п’яні розмови про політиків — невідомо, що зіграло фатальну роль, але Валентин, попри всі упередження, обійняв Григорія і вперше за вечір наважився заглянути йому в очі. На очі Григорія навернулися сльози.
— Валя! — наче теля, мукав товариш в камуфляжі, який йому дуже пасував. — Вааааля…
— Не треба, Гриша… Не треба…
— Я такий підарасссс! — з драматичним «с» в кінці шепотів Григорій.
— Я все знаю, Гришко! Я все розумію! — Валентин взяв обличчя друга, по якому лилися сльози, своїми долонями.
Валентин не зміг зупинитися на пів шляху і поцілував друга, незважаючи на те, що доволі швидко усвідомив буквальне, а не переносне значення слів, які сказав Григорій:
— Я трахаю твою Надію!
(Продовження не буде).
Дуже неочікуваний розвиток подій. Я була в шоці з кінця
Тема 35+ не розкрита😁😁😁. Повеселили. Дякую
То анекдот? Я хотіла б прочитати історію ще зі сторони Наді. А так, наче і все сказали і швидко обрубали інтригу 😏
Підозрюю, що цю історію надіслала на конкурс якраз Надія)
Хахахах
То офігенна історія. Саме те що мені було треба зараз після нескінченних нудних оповідок на оцінюванні які треба обов’язово прочитати. Прям живо, смішно, написано прекрасною мовою і абсолютно крута кінцівка. Дякую авторе.
Ахахха ні, то не я написала
Клас.
Це направду класний твір) і що особливо чудово – що автору знадобилось всього кілька абзаців, щоби викликати емоції ще й закрутити так неочікувано – це талант))
Це якраз той випадок, коли назва багато говорить. Дивуюся, кому таке могло наснитись