Казка“Небо і земля”Українська народна сучасна поетесаРошак Елеонора Романівна

Казка
“Небо і земля”
Українська народна сучасна поетеса
Рошак Елеонора Романівна

Зміст

Вступ
Опис казкових створінь на хмарах
Знайомство з головним героєм Реєм
Завдання для Рея
Розмова з вождем
Місія: повернути священний бивень
Подорож у світ людей
Стрибок з хмар
Перші відчуття сигналу
Небезпека на шляху
Напад яструба
Поранення крила

За один день, 16 листопада 2024 року створила казку, Елеонорі було всбого 12 років.

Небо I Земля .
Десь далеко над землею на хмарах
жили різні казкові створіння, більшість з
крилами .
Та я не буду описувати їх усіх , ми
зупинимося на крилатих трьох хвостих
вовках, бо саме один із них головний герой цієї історії.
Наш головний герой це фіолетовий майбутній вождь племені вовків Рей .
Але щоб стати повноцінним вождем він має виконати місію від сьогоднішнього
вождя клану.
Рей:
«То цей, вождю, то яка у мене місія ?»
Невпевнено спитав він …
Старий сірий вождь дивлячись на Рея
сказав:
«-Раніше у нас був священний слонячий бивень як згадка про мирний договір з ними, та люди з нижнього світу украли його, а нинішній глава клану слонів не той, що і минулий, і не знає про цю обіцянку- а без доказів може почати війну.
Так що тобі потрібно спустися у світ людей і знайти цю річ.»
Рей трохи подумав і відповів:
«-Але як я її знайду, світ людей величезний !?»
Вождь :
«-Знайдеш ,Рею, як тільки спустишся у світ людей зразу відчуєш його, це і буде твоя місія.»
Рей : «-Ем гаразд.»
Повільно і твори хвилююсь він стрибнув з хмар у світ людей .
Водь не збрехав як тільки він туди потрапив він відчув сигнал до рогу і помчав туди.
Відчуття підказало йому що до рогу кілька кілометрів .
Та коли він це подумай його збив яструб і він упав на ялинку, поранивши крило .
Рей : « -Ойай , як боляче, хех схоже літати я не зможу, схоже. Це означає що я піду пішки ?»
Він пішов в ту сторону куди його вела інтуїція , але крило боліло і кровоточило чим і приманило до себе зграю звичай них вовків, він навіть не помітив їх але почув ззаду голоса і обернувся .
«Вожаче гляньте на нього, що за дивне
поранене створіння прийшло на нашу територію ?
Що прикажите робити?»
Рей просто стояв у ступорі поки вони
розмовляли .
Вожак 2 : «Він схоже вовк одинак і щей зайшов на нашу територію, ізбавиться від нього.»
Суворо сказав одноокий вовк зі шрамом на оці.
Рей почувши ці слова як дзвіночок, і чкурнув з усієї сили .
Пробігши кілька метрів втомившись він не міг бігти, йшов повільніше, поки йшли
слідом за ним погрожуючи ричя і біжучи швидше і швидше.
Він пройшов ще кілька метрів, обернувся і побачив вовків в 5 метрів від себе.
Вовки : «Він схоже не місцевий не знає, нам краще піти.»
Шепотіли вони, потім обернулися і пішли.
Рей зітхнув ію з полегшенням і ще трохи постояв дивлячись їм у слід.
Та коли вони були вже достатньо далеко вовки крикнули йому на прощання .
Вовки : «ДУМАЄШ ЯКЩО ВТІК НА ЗАБОРОНЕНУ ТЕРЕТОРІЮ ТОБІ НІЧОГО НЕ БУДЕ ?
НІ, ТИ ПОМЕЛЯЄШСЯ ЦЕ НАЙНЕБЕЗПЕЧНІША ТЕРЕТОРІЯ ГЕНІЮ.»
Рей, трохи поміркував і пішов далі надіючись що не зустріне ще більшої небезпеки .
Він не дуже вірив що є хтось страшніший за них але більше прислуховувався до звуків.
Він довго йшов, а крило кровоточило й кровоточило , він втомився йти і подумав відпочити але був гордий і не став цього робити . Зі словами ….
Рей : «Я можу ще довго йти , я майбутній вожак
стада ах.»
Че через кілька метрів він знайшов комфортну ущелину у дереві і залишився там ” щоб просто перевести дух” але не
помітив як через пʼять хвилин заснув .
Коли він знову розплющив очі зрозумів що вже настала ніч .
І коли поглянув далеко в долину побачив два червоних ока, які наближалися до нього .
Він швидко піднявся і швидко почимчикував за дерево, і коли Рей побачив що червоні очі наближаються до
нього .
Побіг далеко звідти та упав у яму ретельно приховану листям під нічним покровом, яма була 3 – 4 метрів .
Та він приземлився лапою в капкан.
Це було дуже боляче, та через дві хвилини Рей відключився. .
Ранком він прокинувся від того, що на
нього дивиться трохи менша за нього
ЛИСИЦЯ •
Вона оглядала його ходячи на верху ями .
І тут він сказав: «Ей, лисиця поможи! я тут трохи впав
Ем .»
Лисиця мовчки дивилася на нього нічого не
роблячи .
Рей : «Ей агов ?! Ти мене не чуєш ? Чи не розумієш? Агов!?»
Лисиця : «Що ти розкривався ?! Все я розумію !»
Рей : «Що !?»
Роздратовано спитав він .
Лисиця : «Якщо чув , хм.»
Відвернулася від нього вона .
Рей : « У мене лапа застрягла у цій штуці !
Мені боляче взагалі-то ! І крило я пошкодив
падаючи.»
Лисиця : «Та ти що .»
Закотила очі
лисиця.
Лисиця : «Мені всеодно чому це я маю тобі допомагати ? А? Крило пошкодив ? Бідний .Що , з небес падав ? Ахахахаха.»
Засміялася лисиця .
Лисиця : «Хах не можу ти такий смішний думаєш тобі хтось допоможе якщо ти йому про це скажеш? Який же ти наївний.»
Рей : «Думаєш це смішно !!! Я . Я . Я взагалі більший і і сильніший за тебе так ось.»
Лисиця : «Думаєш якщо ти більший той сильніший, більшої нісенітниці в житті не чула ! Ха-ха !»
Рей: «Ти збираєшся допомагати ? ! Чи як?!
Якщо ні тоді йди куди йшла !»
Лисиця : «Хах , добре я уже хехе , уже хехе на
сміялася .Ху, добре я допоможу, бо мене ніхто ніколи так ще не смішив ха.»
Рей : «І зовсім це не смішно.»Пробурмотів він .
Лисиця : «Здається передумала.»
Рей : «НІ АНУ СТІЙ !!!»
Лисиця : «Шучю, шучю . Зараз допоможу зараз.»
Лисиця відійшла, а Рей став чекати
допомоги. За кілька хвилин вона повернулася з мотузкою і кинула один кінець Рею .
Лисиця : « Тримайся зубами ! Буду ТЯГНУТИ .
ТИ готовий ?»
Рей : «Готовий»
Лисиця : «Окей.Тягну через: 3, 2, 1. Тягну !!!»
Лисиця витягнула його і підійшла блище.Від чого йому стало не пособі .
Рей : «Ем зараз потрібно позбавитися від цієї штуки на моїй лапі ….» Уже не так упевнено сказав він .
Лисиця : «Це узагалі-то мій капкан.»
Рей : «Що означає твій ?!»
Лисиця : «Це означає, що це я зробила цю яму, і
встановила цей капкан .Що страшно ?»
Підходячи блище сказала вона .
Рей: «Нні.ззовссімм нне страшшно .»
Лисиця : «Ахахаха Хах .Ну що там з лапою і крилом .»
У лисиці були шматки тканини якими вона перемотала усі рани Рея .
Рей : «Айй.» Тихим голосом сказав він .
Лисиця : «Терпи, слабак.»
Рей : «Я НЕ СЛАБАК! У мене просто такого ніколи не було . ІВСЕ! Ай .»
Лисиця : «Я і кажу СЛАБАК.»
Рей : «А НУ ПОВТОРИ !»
Піднявся Рей .
Лисиця : « СЛАБАК»
Рей : «Я НЕ СЛАБАК Я МАЙБУТНІЙ ГЛАВА КЛАНУ BOBКІВ.»
Лисиця ударила його лапою по морді .
Лисиця : «Я сказала СЛАБАК, значить СЛАБАК і КРАПКА!»
Рей : «Я Рей , а не слабак знаєш що означає Рей ?
Рей означає ….»
Вона знову ударила його по морді лапою.
Лисиця : «Мені всеодно що там означає Рей, я Фіфі, тобі це про щось каже ?»
Рей : «Ні про що .»
Фіфі : «Замовчи . Мені також все одно що там твоє імʼя означає. Так що йди з моєї території !»
Рей : «По перше сама замовчи . По друге,
небреши це не може бути твоя ТЕРЕТОРІЯ , я знаю що тут живе небезпечний звір .»
Фіфі : «Я не брешу , це моя ТЕРЕТОРІЯ, не ЗНАЄШ
НЕ КАЖИ !»
Рей : «Та що ти кажеш, і що ти зробила щоб завоювати цю ТЕРЕТОРІЮ ? Упевнений нічого .»
Фіфі : « Взагалі -то я одна вбила велетенського ведмедя який жив на цій території .Так що по закону нашого лісу ця ТЕРЕТОРІЯ моя !»
Рей :«Які ще закони розкажи їх усі якщо знаєш,xa .»
Фіфі : «Ну добре .Закон 1 усі птахи мають повідомляти жителів про новини, про людей чи про нових жителів .
Закон 1.2 якщо птахи цього не роблять то що вони не будуть захищені хижаками .
Закон 2 .
У хижаків має бути стільки території скільки він може захистити інакше її просто відбуре хтось сильніший .
Закон 3 . Коли у лісі зʼяваляється хтось або щось з іншого лісу який надто небезпечний то усі тварини роблять тим часове перемирення і долають разом ворога .
Закон 4 .
Імʼя кожен звір вибирає сам.
Закон 5 .
Усі головні питання рас вирішують вибрані тваринами лідери .
Я доречі один з них .
І нарешті .
Закон 6 .
Той хто переможе у битві забирає тереторію програвшого .
Ось усі закони .
А тепер, перекажи усі закони, якщо ти такий
розумний ха .»
Рей: « а, Ем, ну.»
Фіфі : «Давай давай. Закон 1?»
Рей : «Ем ну ,
Закон 1. Неможна …. . Заходити на чужу
тереторію.
Закон 2. Можна еее ну тобто не можна птахам тут жити не можна так
Так і закон 3 . Той хто переможе той ее хто той а ну той хто переможе забере тереторію
ну якось так.
Не ну ось так, бачиш пам’ятаю усе так.»
Фіфі : «Ахахахаха ахахахаха ахахахаха ахахахаха .
Блін, боже ти такий смішний ха ха хах ха, охх.»
Рей: «Ей досить сміятися !!!»
Фіфі : «Хах ок добре добре хе.»
Рей трохи подумав і сказав: «Ем, цей, можеш зі мною пройтися ? Я, я …Ем це ,ну де що шукаю, не хочеш допомогти. Ну, звісно якщо ти не зайнята.»
Фіфі: «Хочеш щоб я тебе захистила ? Ха ха ну добре, мені і так немає чим зайнятися . Я зараз візьму дещо.»
Вона побігла до дерева в якому він спав вона підняла заслонку і залізла в свою нору. Через 10 хвилин вона вийшла з брудною в болоті і крові ,пошматованою сумкою .
Рей : «Ем нащо тобі це ?»
Фіфі : «Треба, не задавай так багато питань.
Ну так ми йдемо чи ні?»
Рей : «Йдемо, йдемо.»
Коли вони пройшли 15 метрів Рей наважився спитати .
Рей : «Ем тобі зовсім не цікаво куди ми йдемо ?»
Фіфі : «Не дуже. Але якщо ТАК сильно хочеш мені
розказати то розкажи.»
Рей: «Нічого не хочу я розказувати …..Ем ну ….
Знаєш. Як я уже сказав, я майбутній глава клану крилатих трьох хвостих вовків, але для того щоб стати вождем потрібно виконати завдання від вождя який править зараз.»
Фіфі : «Угуу і що тобі поручили ?»
Рей: « Мені поручили знайти ріг клану слонів, як знак миру але його украли люди, а нинішній глава цього не знає. І тепер без доказів вони хочуть влаштувати війну. І тепер маємо шукати цей ріг, гааа . Це мене злить.»
Фіфі : «Гм, ясно а як ти взагалі знаєш куди йти ?»
Рей : «Інтуїція підказує куди йти .»
Фіфі : «Зрозуміла.»Вони йшли довго ,можливо годину можливо дві.
Фіфі : «Ем ну типу нам ще довго йти ?»
Рей : «Ем ну ми пройшли десь 20 з чимось
кілометрів.Думаю ще десь десять кілометрів .
Фіфі : «Ах ну добре, е.» Вони йшли пів години .
І нарешті дійшли до велетенської сірої будівлі .
Рей : «Ріг десь там .»
Фіфі : «Окей, то чого ми чекаємо? Побіги.»
Вони оббігли будинок і підійшли до відкритого вікна .
Фіфі : «Пропоную по тихому застрибнути у вікно і знайти твій ріг.» Тихо прошепотіла вона.
Рей : «Ні, я сам придумаю план ясно.»
Фіфі : «Ну добре, добре придумуй сам, генію.»
Рей: «Ну так ось план, план ми застрибуємо у вікно.»
Фіфі : «Так .» Рей : «Потім шукаємо ріг.»
Фіфі : «i?»
Рей: «І шукаємо тих хто украв його і розбираюся
Я РОЗБИРАЮСЯ З НИМИ.»
Фіфі : «Лол ти серйозно ? Це ж мій план !»
Рей : «Узагалі-то я добавив ще один пункт, значить це мій план.»
Фіфі : «Боже серйозно ? Останній пункт небезпечний може не вийти ! Ці люди небезпечні я знаю !»
Рей : «Та що ти знаєш? Не хочеш мені
допомагати то йди !»
Фіфі : «Ну і піду , піду.» Вона пішла спокійно з піднятою головою, крикнула йому в слід .
Фіфі : «У тебе нічого не вийде , зря ти так.»
Рей : «Звісно, звісно йди вже звідси !»
Коли Фіфі вже не було видно він стрибнув у вікно .
І опинився в головному кабінеті .Він побачив ріг на верхній полиці .
І дострибав туди по іншим поличкам . Він забрав ріг, і уже хотів вистрибнути назад у вікно . Але згадав про останній пункт свого плану, і щоб доказати собі що він був правий, він вирішив вийти з кімнати в коридор і напасти на ту людину яка буде там, бо вважав що той хто тут є- той і урав ріг . Через що вляпався в проблеми .
Він відчинив двері і вийшов з відти , двері зі скрипом захлопнулися. І він опинився у довгому коридорі з купою дверей.
Він пішов в одну сторону і помітив багато , дуже багато людей. Вони через кілька секунд також помітили його .
Люди : «Ей гляньте що це таке ? Незнаю ?Незнаю що це але нам точно гарно заплатять за це.»
«-Так.»
«-Так.Ta.Точно хороша ідея .Ловіть його !»
«-Ага .Швидше .Поки не втекло .»
Він налякано приджав хвіст, а коли вони наблизилися чкурнув до іншого кута коридору, та вони не відставали .
Вони пробігли так десь 60 метрів, а потім
вони загнали його в кут .
Рей від безвиході почав ричати .
Та це йому не допомогло , вони кинули його в бетонну кімнату. Без вікон тільки з дверима закритими на 7 замків .
Рей розумів що він ніяк не зможе вибратися і ніхто йому не допоможе . Він був пригнічений і у нього була невеличка паніка.
Та вона потихеньку стигла і він заглибившись у свої думки заснув .
Та через 10 хвилин він прокинувся від звуку відколювання каменю коли він прокинувся побачив у кутку дірку яка збільшувалася з кожною секундою .
Він піднявся і підійшов ближче і побачив що це Фіфі .
Рей : «Фіфі ?» Фіфі : «А хто ще тут може бути ?»
Рей : «Але чому? Як ?»
Фіфі : «Я знала що вони небезпечні і те, що ти з ними
не справишся, тому повернулася через 20
хвилин. Перевірити що з тобою, і ось так.»
Рей : «Але як ти мене знайшла ?»
Фіфі : «По запаху звісно як ще ?»
Рей :»Ем ну добре .Вибач, ем, що не послухав тебе, ну і…і зробив по своєму. Але що зараз ми будемо
робити?»
Фіфі : «Ем та , нічого страшного .Ну підемо по твій ріг звісно, він же ж тобі потрібен.»
Рей : «Ем круто дякую .»
Фіфі : «Тільки цього раз буде мій план .»
Рей : «Добре хах.»
Фіфі : « Добре, пішли звідси .»
Вони вийшли з відти, обійшли будівлю .
І заглянули у вікно там нікого не було тому.
Вона прошипотіла .
Фіфі : «Застрибуй забери ріг .»
Рей : «Угу . Шя.» Рей знову прострибав по полках і взяв ріг .
Фіфі : «Хтось іде швидше !»
Рей вистрибнув к вікно і вони з Фіфі бігли десь 5 хвилин доки не відбігли достатньо далеко .
Фіфі : «Ем то що ?» Рей : «Що ?»
Фіфі : «Це все ?» Рей : «eee …»
Фіфі : «Ну, Ем цей тобі ж потрібно повернутися
додому з рогом щоб стати вождем .»
Рей : «ЕМ, Ем ну так….Ем хех а .А нуто я піду ?.
Фіфі : «Ем ну ну так так звісно .»
Рей: « Ну то може ще зустрінемося.»-промовив Рей летучи .
Фіфі : «Може .» -піднявши голову в небо промямлила вона .
Від тоді як Рей полетів пройшло 3 дні . Фіфі прогулювалася на своїй території та на неї приземлився Рей падаючи з великоївисоти .
Фіфі : «Ай блін .»
Рей : «Вибач мене знов якийсь птах збив .»
Фіфі : «Можна бути якимось обережнішим !?
І взагалі що ти тут робиш ?!»
Рей : «Знаєш у мене вдома немає друзів, тому я вирішив пожити на землі тут з тобою, ти ж не против?»
Фіфі : «Ем, у мене також друзів небагато тож я не
против .»
Рей : «Чудово .»
З цього дня пройшло кілька років.
І в кінці кінців вони все ж таки стали парою.
А якщо заглянути у майбутнє, то там можна побачити руду девяти хвосту лисичку .

“Небо і земля”
Українська народна сучасна поетеса
Рошак Елеонора Романівна