Стара казка
У темних хащах, де верба,
В густій зеленій кроні.
Вночі збиралася юрба,
Під стать старій вороні.
За головного був Лісун,
З ціпком, давно не хлопець.
Він чародій, а ще віщун
І Мавок охоронець.
Була у нього й булава
І ласощі в кишені.
Жила у лісі і мара,
І духи навіжені.
І всі хотіли управлять,
Ховати денне світло.
Пітьмі й маруді догоджать,
Щоб там ніщо не квітло.
Літали в казочки старі,
Лякали добрі справи.
Лиш зорі, вічні, ліхтарі,
Добро скидали в трави.
Ще чарівні ́ дикі коні,
В лісі темному жили.
Їх тримали на припоні,
Щоб не куди не втекли.
Так і крутяться по колу:
Мавки, ліший, чародій.
І шукає кожен долю,
Навіть з дрином старий дід.
Ще дикі коні чарівні…збили ритм у двох останніх катренах
Непогано