Ескапізм

Ми летим-летим на драконі,
я священиця-магічка, а ти воїн.
Ти жартуєш так лагідно, я пишу лол у чат.
Хоч не знаю тебе, та я вдячна за жарт.
Цей чарівний світ з тобою ми двоє,
Ми відкриємо весь,
Весь лише з тобою!
–
Назовні світ
До болю хворобливий…
Люди одиноко байдужі до людей,
Богине, помилуй!
За вікном війна,
В голові пустота…
Одвічна мерзлота й мерзота
Застигла на моїм лиці урода!
–
У чарівному світі із тобою ми двоє
Стисли зброю в руках. Ми – невідомі герої!
Я люблю тебе повністю – такий, як ти є,
Я люблю тебе повністю – така, як ти є,
Я люблю тебе повністю – такі, як ти є…
І всі няшки Геншину не варті тебе!
–
Відкриваю очі я,
Закриваю очі…
Цього бачити не хочу,
Я цього бачити не хочу!

В цьому жорстокому світі
Я лежу в сльозах, моя Богине…
Під столом здригаюся,
Хапаю хробаками-пальцями коліна…

Все тіло аж трясе,
Нащо мені це усе?
Розум мій мене гризе,
Кров по краплиночці ссе!
Набрякле й червоне лице…
За що мені це усе?
Внутрішній голосе,
Досить вбивати мене!
Розпачливоголосе серце
Крізь мережу в інший світ віднесеться!
–
Я хиляю – ти дамажиш,
Я дамажу – ти хиляєш…