– А ти віриш у магію, диво? –
Запитав якось хлопчик бійця.
В того очі наповнені лихом
І усмішка до болю гірка
⁃ Я б повірив, якби не дізнався,
Як у світі багацько потвор:
Злі дракони спалюють мІста,
Забирають фей, ельфів в полон,
І катують нещасних в неволі ,
І обламують крила фей,
І жадають вампіри крові
Ельфів сильних й незламних земель,
Упивається нею досхОчу
Ця нечистої сили юрба,
І заплющили іншим очі,
Лиш у ельфів панує війна.
Їх залишилось досить мало,
Їм відомо, що таке смерть,
А за диво для них слово «віра»
Та світанок без куль між грудей…
Я б повірив, юначе, у диво,
Та я бачив знедолених жертв,
Я вже втратив усіх побратимів,
Я навіки скалічений ельф.
…….
4 відповіді
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Гарно й сумно
дякую
Дуже гарно, дуже чіпляє, для мене це один з найкращих та найсильніших віршів тут
щиро дякую