Дитячі фантазії

Світ наївних дитячих мрій,
Що ледь забувся за роки,
Усіх дитячих фантазій,
Що приходили до голови.

І пам’ятаю я його і досі,
Усіх створінь й держав,
І бачу досі той Аль Мор,
Що колись сам побудував.

Грають на амфорах німфи,
Єдинороги скачуть по полях,
Не забуду ці враження ніколи,
Що створив у своїх же думках.

Це все створив лиш я,
Коли була ота нудьга,
І пройде воно через життя,
Як теплий момент мого буття.

А час йшов, і я пішов,
З цього світу фантазій,
З того, що сам колись створив,
Коли був так самотній.

І хочу повернутися колись,
У ці наївні спогади дитя,
Коли світ був таким простим,
Коли не хотілось турбуватись про життя.

Колись, на старості літ,
Повернуся я сюди навіки,
Побачити цей чудовий світ,
Та знов прийти в Аль Мор спочити.