Народилась у лісі , серед трав
та квітів – серед цвіту червоного.
Я одна з тих – роду не скореного .
Насичена може дом , та напоїна росами.
У травах , де ходила ногами я босими .
Ліс співав колискові – їх люди не чули .
Дикий звірі няньками були .
Люди чураються , та очі відводять .
Звірі краще , вони себе так не поводять .
Відвертаються всі – бо кістлява нога.
У спину злобно шепочуть –
Нечисть , відьма , Яга !!!
Відьма
2 відповіді
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
👍😑😈
Раджу автору закинути вірш хоча б у LanguageTool