Лісовиця

Зітканий з павут
Оцей примарний світ
Я тут усюди проходила
По сто разів бувала

Казку ту шепотіла людям
І у лісах співала я відлунням
Мене хотіли упіймати злії руки
Але природа вберегла мене від мук

Не добра, не сердита і не зла
Ти не гніви мене, бо бач буде біда
Допоможу чим зможу мандрівник
Лиш тільки не пошкодь мій сад-квітник

Підеш же проти мене, затягну до мав
То не моя вина, то ти все винен сам
Якщо не справишся із ними
Ми знаєм результат – тебе убили

Тому послухай ти мене
Якщо дерева, папороть і мох ревне
Моє життя – то сила цих земель
Я двічі не повторю, не провокуй дуель

Але не бійся друже
Ступай із миром без напружень
Якщо у намірах нема біди
Не заважатиму до цілі я тобі дійти