Десь поміж світла дня та ночі,
Де сонце крутить свій таночок,
А місяць з зір плете вінки,
Живе легенда про країну, що вітер кличе: «Україна».
Вона велика та могуча,
Ласкавим співом кличе: «Йди».
Своїм Дніпром ревучим манить
У сині хвилі глибини.
Свої вірші тобі читає
Та оди красні промовляє.
На вухо ненька щебетає —
Пташиний спів та вітру рик.
Послухай, хлопче, озирнися,
Дивись, як зіронька іскриться,
Дивись, як небо синім стало,
А річка в даль собі помчала.
Дивись, юначе, та люби,
Бо цю країну, синку Божий,
Побачиш знов лиш увісні.
😢👍