Місія планети Векта

Міжзірковий космічний корабель прибув на одну з планет системи Дельта. Екіпаж, у складі п’яти космонавтів, ступив на поверхню. На цій планеті вже працювали вчені у невагомій лабораторії, яка була розташована на магнітній платформі. Вона заховалася у чащі лісу, у безлюдній місцевості.

Коли увесь екіпаж зайшов до лабораторії, їх зустрів Голова місії:
— Проходьте друзі, радий вас зустріти. Скоро почнеться нарада, можете поки сідати.

По середині просторого залу основної кімнати, стояв великий стіл овальної форми. Члени екіпажу сіли на вибрані місця. Згодом до них приєдналися інші дослідники, які також прибули на нараду.

До приміщення повернувся Голова місії, і сказав:
— Зараз налаштую зображення голограми і почнемо. Дякую за увагу.

Посеред стола з’явилася голограма планети.
Голова сказав:
— Ще раз усім доброго дня друзі, радий вітати у нашій лабораторії. Багато хто з вас давно досліджують цей світ, разом із нашими друзями, представниками інших цивілізацій. Але сьогодні у нас незвичайний гість. З нами погодився контактувати представник цієї планети. Як ви знаєте, планета Векта на якій ми зараз знаходимось, переживає свій цикл. У народів цієї планети є труднощі, подібні до тих з якими стикалася наша Тора у минулому, кілька тисяч років назад. Тоді наш світ був також роз’єднаний, суворий, дикий. Панував споживацький формат суспільства, багато війн, конфліктів було, і як апогей всього того жаху, підійшов космічний цикл, який став руйнувати нашу планету з середини, а ми, людство, продовжували знищувати її ззовні.

У всіх присутніх на лицях з’явилася тінь минулого у вигляді легкого суму. Присутні гарно знали історію Тори.

Голова продовжував свій виступ:
— Але нашим предкам, дістало ума чесно подивитися на себе і на все, що тоді відбувалося у світі. Вони почали діяти. Тоді до нас йшла допомога від усюди: від Творця, від зоряних Вищих братів всесвіту, від представників нашого людства, тих хто зумів заздалегідь почути попередження. Саме вони, не страхаючись того, що їх не сприймуть, що будуть кривдити, переслідувати, все ж почали говорити про проблему клімату, а також про проблеми споживацького формату суспільства. Вони стали показувати приклад того, як можна вийти з того глухого кута, куди ми самі, в силу своєї недбалості і духовного невігластва себе загнали, у ті важливі для всіх часи. Наша цивілізація стала єдиною, а народи, як одна сім’я змогли побороти усталені століттями рамки споживацького світу. Ми змогли, хоч і з великими втратами безцінних людських життів, втихомирити клімат, знайшли спосіб очистити Тору і наші тіла від мікроскопічного забруднювача, який також невпинно вбивав і нас і планету. Ми змогли на перше місце у світовому суспільстві поставити цінність людського життя, що дозволило нам вийти на першій ступінь розвитку цивілізації, а потім і далі. Завдяки науковому потенціалу усіх країн, ми вийшли на новий ступінь технічного розвитку.
Тепер наша багаточисленна цивілізація освоїла багато придатних до життя планет. Тора залишається нашим першим і дорогим домом, а людство живе вже не споживацькими мотивами, в ідеальними взаємовідносинами. Ці духовні, ідеальні основи дозволяють робити нові прориви, досліджувати всесвіт, в тому числі такі світи як цей.
Тож дозвольте представити вам містера Дона, представника планети Вектра.

До залу лабораторії увійшла фігура людиноподібної істоти з темно червоною шкірою, великими чорними очима і червоним волоссям. На ньому був простий балахон з щільної тканини і чоботи зі шкіри місцевої тварини.
Було видно, що Вектаніанин був схвильований цією подією. Голова місії щось сказав на його мові, а потім попрохав присутніх скористатися браслетом штучної свідомості, щоб опанувати місцеву мову тим, хто ще не встиг. Деякі присутні активізували свої пристрої і почалась розмова.

Голова запропонував Вектаніанину присісти на крісло щоб зручніше було вести бесіду. Дон скромно присів і подякував за запрошення:
— Мені дуже важко бути тут, я хвилююся.
Голова місії тепло посміхнувся і сказав:
— Так, нас тут багато, але ж ви знаєте що це для нас лише дослідження, а для вас, вашого світу, велика подія, період великого вибору. І наша цивілізація колись також, незважаючи на перешкоди і страх вибрала життя.

Вектаніанин приклав руку до груді, поклонився і сказав:
— Дякую за те, що допомагаєте нам даруючі важливі для нашого світу знання. Ви є важливим прикладом вдалого проходження космічного циклу.
Але у наших народів є запитання до Ториан.

Голова місії відповів:
— Так, ви можете запитати мене, чи кого хочете з присутніх.

Дон кивнув і озирнувся.
— В мене запитання до всіх вас. Як вам вдалося об’єднатися коли ви ззовні такі різні? Я маю на увазі колір шкіри, зовнішність. Мабуть були у вас переваги одних над іншими? На нашій планеті, таких зовнішніх факторів немає. Наші народи більш менш один на одного схожі, але ми живемо по системі розділення на сектори. У кожному секторі є своя влада і ресурси, десь більше, десь меньше. Це спричиняє багато конфліктів між нами. А як було у вашому світі, коли ви також стояли на порозі вибору у великий космічний цикл?

— Дозвольте я відповім — обізвалася одна дослідниця. Вона звернулася до Вектаніанина:
— Мої предки проживали на Торі. Наш світ був також розділений границями на країни. У кожній з них було своє керівництво і ресурси. Ми конкурували, і навіть воювали один з одним. В нашому, тоді, споживацькому суспільстві панував страх, бідність, голод, нестача ресурсів, нерівність. Ми намагалися встановити якісь правила, де б панували демократичні основи, але це було не ефективно. Бо в інших країнах все було по іншому і домовлятися про щось один з одним було важко. Ми довгий час були зосереджені на вигоді, на прибутках, на товарно-грошових відносинах. Не помічали як отруюємо наш світ відходами пластику, який почав вбивати все живе і став тригером погіршення ситуації з кліматом. Космічний цикл вніс свої корективи і катастрофи почали збільшуватися по експоненті, по всій нашій планеті. Наша наука також була розділена, кожен працював у своїй вузький спеціальності. Ми не розуміли того, що планета може за декілька років померти. Ми сподівалися на те, що влада чи науковці все вирішать. Тож ми тоді не розуміли, що насправді усі відповідаємо за наш спільний світ. Це продовжувалося до тих пір, поки невелика міжнародна команда вчених і тисячі небайдужих людей по всьому світі, не почали про це говорити. Вони працювали разом, їхній міждисциплінарний підхід до вивчення процесів на Торі дозволив цілісно побачити загрозу планетарного масштабу. Вони почали про це говорити, давали надію і покроковий план дії, для того щоб можна було змінити руйнуючі процеси в системах Землі. Саме це попередження зіграло важливу роль у нашому єднанні. Незважаючи на зовнішні відмінності, ми почали з малого — об’єднуватися за для виживання. А потім, люди зрозуміли що є те, що всіх нас характеризує, як частинки цілого, як рідних по духу. Духовна основа всіх людей — душа — двері в світ Творця.
До нас також прилітали дослідники вищих цивілізацій, які дали нам зрозуміти, що ці знання є незмінними віками, як в нашому світі так і у всьому Всесвіті. Ми знайшли підтвердження цьому в археологічних надбаннях людства. Ми зрозуміли, що для того щоб стерти деструктивні процеси в суспільстві і не розділятися, треба знайти спільне, і відштовхуючись від цього будувати новий світ. Кожна людина, що тоді віднайшла в собі сили зростати духовно, бути чесною, ставала відповідальною і до всього нашого світу. Вона несла світло правди у суспільство через творчість, через науку, через дії і поступки. Тим самим, вона ставала прикладом для інших. А потім, по ланцюжку, суспільство оздоровилося і об’єдналося на основі людяності.
Люди разом, на єдиній інформаційній платформі, відмовилися від норм і правил споживацького світу. І прийняли декілька простих правил для усіх, де прописані норми для благого суспільства.

Дон запитав:
— Можна дізнатися, що це за правила?

Відповів інший дослідник, заздалегідь запитавши присутніх — Можна я відповім? Присутні погодилися і він сказав:
— З уст в уста мої предки передавали ці важливі правила, які на той час прийняло все суспільство Тори. Їх знає кожна наша дитина у всій цивілізації людства, на всіх наших нових планетах. По-перше, це цінність людського життя. Не має нікого і нічого цінніше за життя кожної людини, ми повинні берегти його як своє. На цьому базуються всі сфери нашого суспільства: технології, медицина, освіта, соціальні відносини, безпека. Ми поважаємо і цінуємо життя кожного хто нас оточує. Також ми цінуємо свободу кожного громадянина нашого світу. Ми бережімо цінність справедливості, прав людини, соціальну мобільність та головне — духовний розвиток особистості.

Вектаніанин трохи задумався, а потім сказав:
— Так, це мрія для нас,.. так жити. Бо немає в нас поки розуміння, як це жити по іншому, цінуючи життя. Ми не знаємо як то жити без влади над нами, коли закони регулюють лише ті, хто нами керує.

В розмову вступив новий представник Тори.
— Дозвольте, трохи скажу на рахунок керівництва. Бо ця тема для наших предків також була болісною. Суспільство в споживацькому форматі не могло собі уявити, як то жити без керівництва та влади. Що є життя без конкуренції, де не треба йти по головах, брехати, красти, залякувати. Що суспільство саме може регулювати процеси життєдіяльності. Тому суспільство думало, що всі наші проблеми від влади. Але це було лише частково правдою, як виявилося згодом. В країні моїх предків, тоді ледве не дійшло до громадянської війни, бо люди дивились на владу, та один на одного, як звірі. Дякувати Творцю, в наших предків хватило, гідності, мужності і сміливості провести міжнародне розслідування. Воно, за десять років праці, виявило те, що за владою різних країн, стояли інші істоти. Вони за допомогою таємних інформаційних технологій впливу, залякували і стравлювали людей між собою. А уряди, ці істоти тримали в узді страху, втратити свою владу. До лідерів знаходили підходи завдяки маніпуляціям через треті особи. Спочатку суспільство не почуло правди, але завдяки людям доброї волі, згодом ця інформація поширилася. Людям стало відомо, що багато років ці істоти піддавали людей по всьому світі індоктринації. Руками людей вони намагалися повернути, те що до того було майже викоренино — нацизм. Але зосталися після тої попередньої світової війни наслідувачі, безжальних катів людства, і їхня справа таємно відроджувалася декілька десятиліть. Тож з приходом космічного циклу на ряду з кліматичною кризою, погіршувалася криза суспільна — війни, геноцид, біда за бідою. Але після оприлюднення фактів з матеріалів розслідування, люди почали виявляти цей таємний інформаційний вплив на свою свідомість і об’єднавшись, створили Міжнародний трибунал. На ньому, кожну причасну істоту, до злочинів проти людства, було осуджено і вони понесли всю відповідальність. Ніхто вже не зміг уникнути покарання, бо людство також створило інформаційний “Щит”. Ніде було сховатися цим безжальним істотам і впроваджувати свої деструктивні процеси.

Вектаніанин сумно сказав:
— Це так дивно, наші світи такі схожі. Мабуть і нам треба провести таке масштабне розслідування, бо ми воюємо постійно. А коли приходимо до миру, це не на довго, бо кожен раз історія повторюється. В мене єдине питання з цього приводу.
Як ви змогли пробачити один одного, бо війни і трагічні події, які були організовані тими істотами, забрали стільки життів?

Голова місії посміхнувся і відповів:
— Друже, ми просто все зрозуміли. Ми були усі обмануті, бо то нашими ж руками створювалися усі конфлікти. На усіх нас була відповідальність. Ця історія настільки була заплутаною, що ми просто вирішили почати все знову у новому світі. В ньому вже кожен має прозору інформацію і однаково відповідає за все, що коїться в суспільстві, в нашому загальному домі. Тому якщо ми бачимо лише натяк на брехню, чи маніпуляцію в інформаційному просторі суспільства, ми одразу це озвучуємо на єдиній інформаційній платформі цивілізації. У вас також є можливість створення такої платформи, бо є технології завдяки яким ви зараз спілкуєтесь між собою.

Дослідниця, предки якої були з Тори, сказала:
— Ми пройшли важкий шлях, і коли вийшли на свою першу ступінь цивілізації, це був прорив. Але не можна зупинятися. Не можна допустити знову споживацькому формату суспільства повернутися. Тому цей розвиток невпинно зростає, наш труд над собою продовжується кожного дня. В нас ще багато справ, не тільки тут, досліджуючи ваш світ. Ми йдемо разом із іншими цивілізаціями далі, розуміючи всю відповідальність своєї діяльності перед Творцем і Всесвітом. Ваш світ також може цього досягнути і встати разом з нами на шлях подальшого розвитку єдиної зіркової сім’ї.

Ми не можемо за вас пройти ваш шлях відновлення планети і становлення цивілізації. Але, якщо ви все ж таки зробите вибір в бік розвитку, то ми допоможемо у справах. Звісно за умови того, що ваша цивілізація буде просити цієї допомоги. Розкажіть все це своїм народам. Пам’ятайте, ми з вами, ми любимо вас! Ми дуже сподіваємось, що ви зможете вибрати життя.

Дон подякував і сказав:
— Дуже цінним для нашого світу є сьогоднішня наша зустріч. Але, як то донести всю глибину і важливість об’єднання народів задля виживання нашої планети Векти?

Представник вищої цивілізації, через симбіотичний союз з представником Тори, відповів:
— Ви також маєте частинку Творця — душу. Тож в вас є змога достукатися до кожного. Розповідайте всю правду від серця до серця, і вас почують. Не доводьте свою правоту у суперечках, представляйте факти. Усі наукові надбання у добрій співпраці небайдужих представників вашого світу, вже можуть надати народам повну картину тих руйнуючих процесів, які відбуваються на Векті через космічний цикл. Це ваш світ, ваша місія, ви зможете зробити неможливе, якщо будете діяти разом.

Вектаніанин Дон, пішов розповідати народам своєї планети про все що зміг пізнати на цій унікальній зустрічі. А дослідники, розійшлися по своїх інших місіях, і вилетіли на кораблях далі, по невідкладних справах єдиної зіркової сім’ї.