Русалонька

Мерехтять кришталеві зорі,
Повний місяць пливе над селом,
Володіння свої неозорі
Посипає пахучим пилком.
Розпустили вербиченьки віти
Над прозорим і теплим ставком,
Все поснуло – і люди, і квіти,
Тихо-тихо, і видно кругом.
Зачарована сяйвом медовим,
Випливає русалонька юна,
А на шиї – намисто чудове, –
Подарунок земної красуні.
Розплітає русалонька коси,
І лілеями їх прикрашає,
І горять діамантові роси…
Ось уже перший півень співає:
Скоро, скоро вже сонечко зійде, –
Стрепенувшись, русалка пропала.
До ставка того парубок прийде,
Та знайде тільки квіти зів’ялі.