#темна_поезія
***
Тиша нічна. Туманна дзвіниця.
Живі повмирали,
А мертвим не спиться.
Дідько у храмі створив свій режим,
Подає мертвякам себе як херувим,
Що прийшов рятувати їх
Душі прокляті. Суспільство згнило.
Немає вже принципу “брат за брата”.
Всюди Зрада.

Витає над містом облудлива мара
Із ката серпом. Обтинає нача́ла
У паростків правди з сирої землі.
Коли правди нема
Легше вірить брехні.
Біля храму стіни примостився кобзар.
Він сліпий. Він не бачить облудливих чар,
Лише інколи чує: з-під землі стогне Вій.
Єдиний кобзар спить у тиші нічній.

Один відгук

Залишити відповідь

0
    0
    Ваш кошик
    Ваш кошик порожнійПовернутись до книжок