Тільки кіт над хлопцем не знущався,
Не ганьбив малого сироту,
Він за будь-яку важку роботу брався
І монету заробляв не золоту
Так ходив з дитинства між дворами,
Хліба шмат його був нелегкий.
Часто він обідав тільки штурханами
І не раз по спині гупав кий.
А коли відчаявся бідака –
Ясен місяць повно засвітив.
Кожен кривдник втямив: Савка – вовкулака,
Бо від кожного потроху… відкусив
ВОВКУЛАКА
3 відповіді
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Ахах, народна іронія з чорним гумором — чудово подано!
Вірш залишає в душі надію на те, що будь-яке зло обов’язково буде покарано. Так, вовкулака – негативний персонаж, темна сила, але у Вашому творі він справедливо повівся з тими, хто його ображав.
Душевний вірш, але здається бракує #темна_поезія і є суперечлива логіка