Ходять легенди:
у казковому лісі Козак загубився,
очі зелені, чорне волосся,
високий і сильний.

Пішов у ліс, а там його лісові жінки примітили
і до Лісовика з дарами поспішили.
Чого тільки з села не поприносили —
вмовляти почали: ,
щоб він заплутав у лісі Козака,
поки той одну з них не покохає.

Лісовик посміявся й прохання виконав.
Ходив кругами по лісу Козак, по стежках блукав,
з грайливими русалками
співав загублені в часі пісні й балади.
З мавками-чарівницями в коронах-вінках
лежав на сонці у полях,
у кікімор самогонку мухоморами закусював.
З відьмами на застіллі був,
найсмачніший борщ з лісовими травами куштував.
Побуде трохи — та йде, додому каже час.
Набридло Лісовому по лісу козака водити,
маршрути будувати, купідона в лісі грати,
довів до своєї хати Козака й питає:
«Чим дівчата наші лісові тобі не до вподоби?»

Козак плечима знизав і каже:
«Дід мені з малечку говорив:
шукай, хлопче, жінку поза лісом,
якщо не хочеш жити в лісі.»

Один відгук

Залишити відповідь

0
    0
    Ваш кошик
    Ваш кошик порожнійПовернутись до книжок