Торкнись

Торкнись мене і зрозумій глибинну пристрасть,
Їй сотні літ, захована вогнем в очах розкосих.
Відчуєш, мудрий Велес шелестом дерев доносить
Цілющий аромат псилоцибе, що сниться.

Цілунком ніжним опали пергамент шкіри,
Читай тайнопис там ─ епохи вирвану примову.
Вростай клітинами поверх, камлання всі виконуй:
Наразі чоловіком станеш завжди вірним.

Знайди красу полів, почуй гортанний шурхіт
Незнаних трав, що вплетені поміж рядків волосся,
Мій смак терпкий, мов той тим’ян, що від дощу промоклий.
Мій подих ─ невловимий вітер, ледве чутний.

Несу мільйон промінчиків у вільні груди.
Безмірна сила в них карпатських навичок шаманів.
Захищена надійно оберегом, притаманна
Душі простій, що серце твоє палко згубить