Тому, хто з компасом

Перемогти дракона,
Захватить фортецю,
Врятувати нещасну принцесу –
Це три різні справи

Можна битись за честь, можна битись за трон
Можна просто битись, бо хочеться перемог

Можна здолати ворога і перемогти в війні
А можна заховатись, втекти, переписати історію
Як єдиний хто повернувся живий
(і теж залишитись героєм, нотаріально, звісно.
Але грати роль – це теж робота
А той хто несе меч не обовязково назветься воїном)

Можна робити добрі справи. Чи бути добрим.
Тонка грань: бути кимось і бути тим, хто

Ти знаєш, північ в одному місці
Ти можеш йти прямо, по стрілці

Хтось піде в зворотню. І ви зустрінетесь
Випадково. Або навмисно
По правилам, яких нема ні в казці, ні в фізиці

Це все до того, що одна ціль, а шляхів достобіса
Чи путей одиниця, а точок прибуття як голів на плечах

Короче там так не ясно, чи треба буть добрим
Якщо хочеться в’язко, тепло, рідно
ловить чужий подих

І треба кому, якщо нема глядача
Для кого вистава, яка б щира бува

І повернемось в початок: До чого битва?
Тобі треба замок, кохання, чи вбивство?