Виє Вітер

Виє вітер, завиває
Над високими горами,
Над довжезними полями.
Скажи, вітру, де ти був?
Чи ти бачив? Чи ти чув?
Те, як плакала верба
Як зникали в небі зорі,
А у морі – паруса?

Та чи чув ти, як ночами
Вовки в тінях завивали
Від туги за побратимом,
Сім’ю-зграю врятував
хоч у небо і полинув
– Він не жалкував

Виє вітер завиває
Чи ти бачив, вітре, чув?
Бо тебе вже тут немає
Хоч у полі тоді був
Коли вовки помирали,
Від лап хижих. Чи вернув,
Як всі крики по стихали?
У степах зелених був?
Де ніхто уже не вив
Не тужив в вечірній млі
Лиш бездихано лежали
Сірі шкури на землі.

Виє вітер, завиває
Над високими горами,
Над довжезними полями,
Під землею шкури сірі
Більше вітер не дістане.