Потаєне коріння
Потаєне коріння Світло заледь пробивалося крізь густе переплетіння гілок старого лісу. Листя згори здавались непроникною стіною, занурюючи все в темряву. Земля тут була вкрита м’яким шаром моху, скрізь кишіли слимаки та дрібна комашня. Кожен крок у цій вогкій місцині давався Аркенольту не скільки зі страхом невідомого, скільки через відразу до старих хащів. Молодий ельф звик […]
Спотворений
Спотворений Місто Дівін занурювалося у в’язкий сірий вечір. Під час дощу і виття вітру вулиці нагадували покинуте поле битви, де люди поспішали сховатися від негоди. Лише в північній частині міста, за масивними кам’яними мурами Агентства Безпеки, життя вирувало невпинно. Усередині ж будівлі панував рівний гул чи то вентиляції, чи то шепоту десятків голосів за стінами. […]
Тіні Забутих Предків — Історія Потаємників
Природа дала людям життя, а вони змогли вправно вивчати навколишній світ. Завдяки пізнанню таємниць світобудови людство активно розвивалось. Водночас, природа також породила і потаємників, що відомі як духи, істоти, та монстри про котрих складались легенди та міфи. Вони живуть у своєрідній гармонії з природою, а зі світом людей перетинаються не часто. Однак, людство полюбляє досліджувати […]
Стартап
— Сильно хвилюєшся? — спитав Хур. Айя тільки поглянула на нього із засудженням, мовляв, зовсім ідіот такі очевидні речі питати, чи як? Звісно, вона хвилювалась. — Та все добре буде. В тебе чудова презентація. Ти їх всіх порвеш! Хур підхопив останню моду і замінив голову своєї антропоморфної оболонки на голову гігантського медоїда. Виглядало імпозантно, але […]
Клуб Морвалекса
1 Екзамен Ройланд сидів на уроці історії. Це його улюблений предмет. Завтра починається літо і сьогодні останній шкільний день перед початком канікул. Але щоб вони розпочались потрібно скласти останній екзамен – історія. – Ройланде, до дошки! – Сказав грізно вчитель. Хлопець віком чотирнадцяти років впевнено але хвилюючись виконав вказівку. – Як звали головного злодія-мага всіх […]
Коли засинає Вогонь
У майстерні стояв тихий гул пневматичних двигунів, він змішувався із клацанням шестерень та розмовами інженерів, які сперечались щодо нового чуда техніки. Десь дзенькнув молоток і частина машин стихла, почулася чиясь лайка та приглушений сміх. Над одним зі столів схилився молодий чоловік, його руки, вкриті дрібними шрамами та порізами, перебирали кучеряве чорне волосся з кількома сивими […]
Енліли
Я просто розповім те, з чим мені довелося зіткнутися. А далі вже вам вирішувати чи правдива ця історія. Яка, ймовірно, стане останнім цвяхом в труну моєї професійної репутації. Хоча колеги давно вже поставили мене на один рівень з криптозоологами, уфологами, палеоконтактологами, конспірологами та іншими представниками псевдонаук. Однак, можливо саме криптозоологія все ж має певну істину. […]
Як співає білий крук
І Чернь існує стільки, скільки існує світ а відколи й допоки існуватиме чернь – ми покликані з нею боротися. Провидіння обрало нас не задля її винищення, а задля підтримання Вічного Балансу. Балансу, який завжди лишатиметься хитким. Скрижалі Ордену *** – Ванко! Ва-а-нко-о-о! – підхоплююсь, пізнавши манеру, в котрій тільки брат ковтав першу букву мого імені. […]
Коло Зникаючого Сонця
“Я що, дійсно божевільний?” — подумав він, та стер піт, що виступив з чола. Донька Найджела казала, що це так, і він почав поступово вірити їй. Ірма — так її звали. Вона жила у великому домі зі своїм чоловіком, а Найджел жив із ними. Його місце було в маленькій бібліотеці. Зморщена рука тримала листок куща, […]
Занотовано 149-м
– Що є ми? — запитую себе я вже вкотре. — І не знаходжу відповіді. – Може… Це я — невірний? — щораз вагаюся в собі. У своїй “побожності”. — Усі ж інші… Начебто курсують у добре відомому напрямку — за Господарем. – Ми були створені ним і для нього. Напівкровком, що вважав себе вищим […]