Ліричний двійник
ЛІРИЧНИЙ ДВІЙНИК Ти укотре один, ти – шкатулка з секретом За письмовим столом поміж стосами книг. Анапестом пульсує аорта поета, Анапестом крокує ліричний двійник. Марґо Ґейко Ефесом догори здійнятий меч – Мовить без слів до зраненого людства: “Світ потопає в трісті ворожнеч І глухих нетрях бездуховного чаклунства… Зневіра у любов нищить сумління, Торгує цінностями на […]
Секретознавець
Я кожним з п’яти сердець – Секретознавець, Я вісник, я посланець, Я – виконавець. Я знаю, про що мовчиш, Що ти ховаєш, Я чую, як ти тремтиш, І ти це знаєш. Тікав ти, змінив ім’я, Нап’яв личину, Не змінить ця маячня Твою кончину. Опівночі дав наказ Наш Життєдавець: «Спини його кволий час, Секретознавець!» І вимовив […]
Магія її кроків
Магія її кроків Вона йде, і вітер тане в словах, Тіні в лісах мовчки споглядають її шлях. Небо в її очах, а на руках — зірки, І вітри для неї сплітають кола з вогню. Під ногами земля шепоче, не мовчить, Бо вона — чаклунка, що ночі розсіює. І як тільки вона до лісу ступає, Там […]
Відьма
*** Подзвін і брязкіт. Залізні лещата, ржавий ланцюг на стіні. Кров на підлозі, на лицях, на шатах… Cталь червоніє в вогні. — Ну ж бо, зізнайся, ти, бісова потороч, — князь озвіріло ревів, — нащо хвороби каліцтва і пошесті ти принесла у наш дім? — Сина мого поховали ми вдосвіта — хтось підітнув стремена. Дочка […]
Зоря любові
Світив на небі місяць золотий, А зорі, наче квіти променисті, Так вабили в прекрасний світ нічний, Незнанний світ, незвідано-іскристий. Пригадую, опівночі було, Я вийшла в сад на зорі подивитись, І ночі літньої п’янким зелом, Як теплим трунком досхочу упитись. Так тихо-тихо навкруги було, Завмерли яблунь чудернацькі тіні. Все спало мертвим непробудним сном, Застигнувши в єдиному […]
Крилом жар-птиці
Щаслива людина живе, у світі, де зорі кружляють, дерева шепочуть слова, а духи природи співають. У небі літає жар-птиця ясна, її крила — вогонь і відрада. Зима наступає, мов тінь холодна, і серце стискає досада. Магічний той світ — це тепло і життя, де кожна істота до сонця звертає. Але лід, наче сутінь, стискає серця, […]
Тінь любові
В далеких краях Жила собі одна діва. Гуляла по стежках І життю раділа. Мала незвичний дар: Чула голос трави і неба. У її серці палав вічний жар, Немов би так і було треба. Допоки не сколихнуло все: У її світі заблукав один. І тепер нашу діву трясе, Вона щодня підлягає за ним. Вона лиш ним […]
Вільний Ворон
Темні очі, ікла-нóжі, Погляд, стриманий завжди. Йде юнак по полю рожі, Йде нізвідки в нікуди. Сива прядка, сильні руки, Напівлати дзеленчать. Пісню крячуть чорні круки, Лиш його вуста мовчать. Тихий поступ, меч примарний, Плащ, темніший за смарагд. Захід сонця – мед янтарний. Почався останній акт. Ворон, вільний від громади, Не чекаючий порад – Він в […]
Сльози Айве
Пам’ятають ліси, поринаючи в темнії ночі, Забуваються в смутку й скорботі дерева-гіганти, Тихо плачуть гаї, бо зімкнулись чаруючі очі, Що теплом зігрівали та сяяли, мов діаманти. Як ступала по листю Айве, лісова берегиня, Як збирала росу, заплітаючи промені в коси, Їй ранковий підспівував птах, буйно квітла рослина, Тамував подих звір, відступали сніги і морози. По […]
Сила Землі
Ти — в пошуках дороги благих і нечестивих. Шукаєш ти можливість щоб стати вмить щасливим, блаженним, моцним, сильним, багатим, мудрим — вмить. Бо тяга до пригод в душі твоїй горить. Відьмак ти: маєш Шабаш зібрати у цей час. Повітря, Плазму й Воду приборкати якраз, додати свою силу, Земельну, Лісову, і, сформувавши Ковен, встривожити Пітьму. Уроки […]