Стати вампіркою
Звісно, ти маєш ставати вампіркою! З пісні не викинеш слів. Ти не підлітка вже. Безуспішно п’єш анти-ейдж еліксири, цупиш Жар-Птицю із підліска сьомого сина, смикаєш пір’я і яблука молодильні, щоки треш мазями з піною дивною. Викинь і вилий! І з пупка вийми пірсинг. Старість не грає у піжмурки. Тільки вампірка — відповідь на ентропію клітин […]
Великий Луг
Там, де верби вкрили споконвічну лу́ку — Мавки в хороводі узялись за руки. Лише місяць чує їхній спів магічний, І озветься пугач шепіткові зично. Мавка дух ворожий відчуває вправно — ЗнАйде свою гибель лиходій у плавнях. Перетне чужинцю всі шляхи і броди. Най усе вороже — каменем у воду. ТрутинА дозріла у таємних сховах. Діва […]
Сонцестояння
У пташиному пір’ї вістка з Ирію і павуче мереживо сонячних днів, на вечерю прямують вертепами цілими гості з цейбіччя, з тойбіччя, зі снів. Під по́свист флояри, з присту́пом копит, відвернешся – йдуть, а поглянеш – немає, від поту, від герцю хутро́ лискотить – аркан відтанцьовує щезників зграя. Чугайстер на дримбі бринить, та для мавок, бо […]
Де у мороці лисиці танцюють грайливо
Мрячний вечір опустився на село в Карпатах, Сіре, мов свинцеве, небо тиснуло на хати. Тлом похмурим Чорногора горизонт закрила, Злая доля в тим містечку жах в серця вселила. Ну а може і не доля, може то потвора, Що, казали, оселилась в околицях поля. Поля того, що серпанком було оповите Денно й нічно, мов примарним саваном […]
Балада нічного гілля
#темна_поезія Балада нічного гілля Ой, заточу косУ я об камінь-точило, заточу, та й відітну нею кОсу русяву дівочу. Буде волосся за гілля покручене зачіплятись, будуть стрічки, наче змії з кубла, розповзатись, а із ротів випускати шиплячі жала, щоби ти, дівчино, з того перЕстраху впала. Ой — ні страшно, ні лячно, ні слізно, ні плачно. Я […]
ВОВКУЛАКА
Тільки кіт над хлопцем не знущався, Не ганьбив малого сироту, Він за будь-яку важку роботу брався І монету заробляв не золоту Так ходив з дитинства між дворами, Хліба шмат його був нелегкий. Часто він обідав тільки штурханами І не раз по спині гупав кий. А коли відчаявся бідака – Ясен місяць повно засвітив. Кожен кривдник […]
Леля
«Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло…» (Т.Г. Шевченко) Пролог Коли планетою стають? Коли любов вмістити годі… Тікає боягузтво й лють — Розквітло серце у свободі. Свобода не порожній звук, Це Сварги обід золочений. По ньому голубочок-Дух Святий-Благий гуляє чемно. Таке велике серце враз Спалахує чуттям нівроку! Згора людське-тілесне в нас, І віддаєм себе […]
Емоції Всесвіту
У царстві снів, де місяць сходить вниз, Де тіні гаснуть в полум’ї ранковім, Жив світ істот, що, ніби морський бриз, Живі емоції в обличчі загадковім. Там Радість — ельф із сонцем у руках, Його краса, немов дзвіночки кришталеві. Він сіє світло у людських думках, І будить ніжно ранки мигдалеві. А Смуток — білий привид при […]
Чаклун і ціна його сили
Я — найсильніший чаклун світу, та ця сила кров’ю виборена. Я йшов крізь темряву й утрати, де друзі зникали, а сім’я жила в серці — мов тіні, що болять, але нагадують, хто ти є. Кожен мій крок був боротьбою — зі страхом, самотністю, сумнівом. Вогонь і крига корилися моїй волі, а серце кричало в тиші: […]
Грішні молитви
Там, де чулись молитви Де панували надія, любов.. Зараз немає нічого Святого з тих молитов Закинутий храм десь у лісі Стоїть мов непохитна стіна Янголи плачуть криваво Здається там сам сатана -«Чую я звідти шепіт, Молитви.. я чую їх.. Пахне свічками і воском, Яких точно ніхто не палив Стій.. загорілася, бачиш? Он ще одна, знову […]