Відлуння минулого
У світі казковім, де білі знаходяться маки, Де небо найжовте, а гори нижче низин. Посвячені вітром всі білії знаки, А у вічного часу немає годин. Там мавка живе, не знаючи горя, Вплітавши у коси вінчальний вінок. В очах її чорних плескалося море, Була найгарніша вона із жінок. То світла, як день, то темна, як ніч, […]
Маршрут курсує зі зміненою схемою руху
Я довго чекала саме на цей трамвайчик Маршрут “ця зупинка – край світу” Сірий вечір жовті вікна вільні місця Дивна приємна компанія Один вусатий зійшов у Дніпрі – евакуювали нових кам’яних баб Один вусатий пожартував, що без шапки його не впізнають Один вусатий з кощавим обличчям кисло погодився Один безвусий із сопілкою зійшов у Харкові […]
Досуха
Вір не вір в мене, біль не омине Я лиш сон, ти листок Позабутий бог Воля долі в чистім полі Заплела в клубок Встану вдосвіта, вип’ю досуха Життєдайний сік З голови до ніг Павутинням снів я переплету Стрінеш, та не ту Наші діти оповиті пуповиною Вкриті глиною Первородний гріх їхній оберіг Без упину все поглине
Камінь
Десь у темному лісі є камінь, Знак могили — волхви у молитві Злого мага в ланцюг оповили, Тіло скуте, та думка шугає. Чорний знав, що в людини є вади: В мозок кинутий дріб’язок — сумнів, Чути звуки шаманського бубна. Підкуп, злато послаблює ланки. Трісь і лопнув найслабший — жадоба. Знов він Юду знайшов — спокусивши: […]
Ліричний двійник
ЛІРИЧНИЙ ДВІЙНИК Ти укотре один, ти – шкатулка з секретом За письмовим столом поміж стосами книг. Анапестом пульсує аорта поета, Анапестом крокує ліричний двійник. Марґо Ґейко Ефесом догори здійнятий меч – Мовить без слів до зраненого людства: “Світ потопає в трісті ворожнеч І глухих нетрях бездуховного чаклунства… Зневіра у любов нищить сумління, Торгує цінностями на […]
Секретознавець
Я кожним з п’яти сердець – Секретознавець, Я вісник, я посланець, Я – виконавець. Я знаю, про що мовчиш, Що ти ховаєш, Я чую, як ти тремтиш, І ти це знаєш. Тікав ти, змінив ім’я, Нап’яв личину, Не змінить ця маячня Твою кончину. Опівночі дав наказ Наш Життєдавець: «Спини його кволий час, Секретознавець!» І вимовив […]
Магія її кроків
Магія її кроків Вона йде, і вітер тане в словах, Тіні в лісах мовчки споглядають її шлях. Небо в її очах, а на руках — зірки, І вітри для неї сплітають кола з вогню. Під ногами земля шепоче, не мовчить, Бо вона — чаклунка, що ночі розсіює. І як тільки вона до лісу ступає, Там […]
Відьма
*** Подзвін і брязкіт. Залізні лещата, ржавий ланцюг на стіні. Кров на підлозі, на лицях, на шатах… Cталь червоніє в вогні. — Ну ж бо, зізнайся, ти, бісова потороч, — князь озвіріло ревів, — нащо хвороби каліцтва і пошесті ти принесла у наш дім? — Сина мого поховали ми вдосвіта — хтось підітнув стремена. Дочка […]
Зоря любові
Світив на небі місяць золотий, А зорі, наче квіти променисті, Так вабили в прекрасний світ нічний, Незнанний світ, незвідано-іскристий. Пригадую, опівночі було, Я вийшла в сад на зорі подивитись, І ночі літньої п’янким зелом, Як теплим трунком досхочу упитись. Так тихо-тихо навкруги було, Завмерли яблунь чудернацькі тіні. Все спало мертвим непробудним сном, Застигнувши в єдиному […]
Крилом жар-птиці
Щаслива людина живе, у світі, де зорі кружляють, дерева шепочуть слова, а духи природи співають. У небі літає жар-птиця ясна, її крила — вогонь і відрада. Зима наступає, мов тінь холодна, і серце стискає досада. Магічний той світ — це тепло і життя, де кожна істота до сонця звертає. Але лід, наче сутінь, стискає серця, […]