Янечоловік
викуй мені слово щоб твердая криця та не зачіпало мужніх почуттів я ж така хороша що у свої тридцять досі не зварила жодної куті викуй мені персня більш ніхто не візьме вершницю розлючень до своїх дружин постбіблійна зрада метамодернізму у час героїчний вмерти від кринжі це ще не франшиза лиш робоча назва кролики в запряжці […]
Відьма і князь
*** Подзвін і брязкіт. Залізні лещата, ржавий ланцюг на стіні. Кров на підлозі, на лицях, на шатах… Cталь червоніє в вогні. — Ну ж бо, зізнайся, ти, бісова потороч, — князь озвіріло ревів, — нащо хвороби каліцтва і пошесті ти принесла у наш дім? — Сина мого поховали ми вдосвіта — хтось підітнув стремена. Дочка […]
Через болото дивно я ходила
Хтось пройде кладкою, на протилежний бік дійде. А інший не дістанеться до краю. Зникне. Знов з’явиться хтозна-де… На Беріг мала я ступити… Зсунеться замість землі крупа. У гречці проростають місцеві квіти. Води, під кладкою, я не зайшла. У руслі шовкові тканини там блукають все змінюють барвисті кольори. Зелені, мабуть, риби, що більше схожі на опале […]
Коли плаче відьма
Коли плаче відьма, десь помирає світ, Створений нею і зламаний також нею, Коли плаче відьма тане одвічний лід, Й відчиняються навстіж Закриті назавжди двері, Коли відьма плаче Море виходить із берегів, І з’їдає сушу, і стає таким темним-темним, Коли відьма плаче народжуються сотні чорних котів, Й похмуре небо стікає повільно на сіру землю, І земля […]
Той, що йшов у ніч
Я ступив у присмерк, мов криця пала у тріщину сну, І вітер німий залунав по пустелі безмежній. Де тіні ростуть, обіймаючи сутність одну, А згарища волі шукають у темряві стежні. Пропік мене холод, що спинює кров у кістках, Та я йшов уперед, бо почув голос чорного трону. Примарні істоти глумилися в темних кутках, А слово […]
Мелодія Дерева Життя
Коловертій танцює у вирі часів — Сплітаються долі між гіллям віків. Дерево Життя, що стоїть на межі, Корінням тримає і землю, і колажі. А на верхівці сидить Жар-птиця — Правди й надії вірна захисниця. Крила її, мов світанковий вогонь, Розвіюють холод і тривожний сон. Під віттям шепоче пісні богиня Леля, Вінки заплітає з роси та […]
Сповідь пілігрима
Шлях вів мене. Вузька стежка, яка іноді переходила в широку дорогу. Той путь, на якому я вперше і востаннє попросив про допомогу. Де мовчки стирав ноги в місиво червоне. Стрічав істот: ельфів, гномів, леприконів. Подовгу говорив ночами з юрбами привидів, Які до речі, у свій час, були відомими королями та рицарями. Харчувався грозовими саламандрами та […]
Відьомська доля
З народження нести свій Хрест. Можливо, просто тяжко жити. Поняття «Дар» Святих Небес. Важливо вчасно зрозуміти. Вік прожила… ЇЇ самотність… Напевно, біль – це стиль життя. Вже поховала своє серце, Бо доля іноді важка. Коса до п’ят, очі зелені. Красуня! Ніби молода! Ще за років дівоцтва Мора Пізнала сили відьомства. Хотіла жити й чаклувати, Робити […]
Віщий сон
Мені приснився дивний сон, Ельфи, прославлені поети Тандем створили в унісон, Пророчі пишучи куплети. Там був Шевченко та Бандера, Із ними Леся Українка… У сні відкрилась нова ера, Чиста історії сторінка. Хмельницький – Гетьман України Подихом піднявши булаву, Руїни бачивши країни Всіх закликав на боротьбу: “Вставай, народе, Переможем! Ось цю проклятую орду Їх подолати знаю! […]
Три Володарі
Володар Снів мені навіяв сагу Про велетнів Землі Вечірніх Гір Про гіркоту поразок, славу та звитягу Про мрію, що поглинув крові вир Володар Вітру взяв мене з собою За обрій, у чарівний дивний світ Де долі шукачі помірною ходою Долають чари швидкоплинних літ Нестримама Сила у золоті Серця Розкриє секрет Сивих Скель Ламаючи брили, крізь […]