Подих на склі

Щойно бракує в очах мить, в змарнілому прозорому склі я впаду — і в ньому крихкі зібрані слова уві сні про Нього. Мій нащадок, в чийому нутрі ти тепер? Ти прокинешся у полі квітів, де промені сонця мерехтять у скорому тлі. Яка б доля відповіла мені – що мені бракує? Чи достатньо мені? Може, відсіяв […]

Паралізований рух

У темноті скалічених страждань Рушає потяг злічених надій. Згадати: скільки поривань, Згадати: скільки вбитих мрій. Спокуті болем всі вагони То стогнуть, то знову ідуть І відкриваються простори, Але їх більше вже не ждуть. Лиш їде, але не рушає В таку глибинну пустоту. У собі світло вже втрачає — Ніхто не грає в таку гру. І […]

Будинок, що чекав сто років

Я іду в пустий будинок, хоч нема туди стежинок. Трупний запах відчуваю, а сама не помираю Духи співають тут вірші, всюди лунають лиш мої. Малюнки закривають стіни. Немає більш мені заміни. Портрети всі з моїм лицем, і не спалити їх вогнем. Але спокійно тут, я знаю, коли в дім я двері відчиняю. Мене люблять, мені […]

Торкнись

Торкнись мене і зрозумій глибинну пристрасть, Їй сотні літ, захована вогнем в очах розкосих. Відчуєш, мудрий Велес шелестом дерев доносить Цілющий аромат псилоцибе, що сниться. Цілунком ніжним опали пергамент шкіри, Читай тайнопис там ─ епохи вирвану примову. Вростай клітинами поверх, камлання всі виконуй: Наразі чоловіком станеш завжди вірним. Знайди красу полів, почуй гортанний шурхіт Незнаних […]

Лицар і трояндова діва

Краса і пахощі твої манили, Торкнутися шипів — і згинуть. За тебе крові стільки всі пролили, Та байдуже — і далі линуть. Жахи та безнадію ти вселяєш, Однак все сховане я бачу… Не певен, чи сама ти знаєш, Яку тендітну маєш вдачу… Яке крихке у тебе тіло, Яка тонка ця шия лебедина; Як розтинаю шкіру […]

Хто рано встає..

Ліс старезний, наче дід, вдень куняє — не будіть. Тихо там, похмуро скрізь, хоч не бачиш — мур, не лізь. Щоб не страшив гул машин давнини лякливу тінь. Вільхи і граби мовчать, сосни іноді риплять, У старих дубів кора — часом зорана рілля. І птахів нема у нім, лиш мурашник, наче дзвін. А мурахи — […]

Князь Попелу

Він весь у чорному з’явився — вісник із пітьми, Кінь його — звір з безодні у примарному серпанку. Випростав крила лицар смерті і брехні, Й вказав на діву — на обраницю і бранку. І мовив: «За гріхи твоїх дідів я заберу тебе в холодне, сіре пекло. Будь господинею моїх лихих угідь! Спокутуй — і твій […]

“Сон”

А може… А може все життя це сон? Можливо… ми спимо в якомусь світі В якому всі якісь не ті,по іншому говорять,по іншому одіті? Думають не так як ми Думають про щастя поруч Можливо в тому світі людям не важливі чужі думки Можливо в них ліворуч це праворуч Та взагалі не важливо… Якшо наше життя […]

Козак

Ходять легенди: у казковому лісі Козак загубився, очі зелені, чорне волосся, високий і сильний. Пішов у ліс, а там його лісові жінки примітили і до Лісовика з дарами поспішили. Чого тільки з села не поприносили — вмовляти почали: , щоб він заплутав у лісі Козака, поки той одну з них не покохає. Лісовик посміявся й […]

Чаклунка

Як же легко можна привикнути до кохання… І зрання шукати папороті квітку В ніч купальську, в ніч магічну. Й тягнутись лиш до оксамиту, Бажаючи ніжності й тепла. Багато кажуть, що вона зла – Його причарувала, Й у себе закохати змогла… Десь кажуть, та мало що бачать, Бо чари невидимі, їх не зловить, Як злодія, на […]

0
    0
    Ваш кошик
    Ваш кошик порожнійПовернутись до книжок