Сніжні дракони
У країні сріблястих хурделиць і сніжних буранів Під оманливим куполом вічного панцира криги, У кайданах химерного сну та чаклунських арканів Причаїлися сніжні дракони й чекають відлиги. Відчайдухи, що сходять на скелі у пошуках правди, Ті, що кидають виклик богам, простягають долоні, До небес на вершині світів доторкнутися прагнуть, Назавжди залишаються в їх крижаному полоні. Непокірні […]
ПРО ГЕРАКЛА І ТРИ РАЙСЬКІ ЯБЛУКА
Oсь край світу, де якраз, Багато сотень літ Тримав громадище Атлас Плечима небозвід. – Три яблука, – Атлас сказав, – Вам треба до зарізу? То ти потримай небеса, Я в райський сад залізу! Коли Атлас відвідав рай І повернувся до Геракла, “Тримаєш небо? То й тримай!” – Він безсоромно гаркнув. “Погані справи, не кажи! Тож […]
ДІВУЛІ-ПОВІТРУЛІ
Дві дівулі-повітрулі Зазбиралися на гулі. Довгих кіс рудий шафран, Сукні – вранішній туман. Ще б лілей у пишні коси І перлин на ніжки босі. Але ж вредний водяник Як здійняв і ґвалт, і рик. Ще й дере туман на шмаття За нещасні два латаття. Узяли його за чуб, Принесли на танці в клуб. – Поверніть […]
Він пам’ятав її потойбічний спів…
Він пам’ятав її потойбічний спів: Пам’ятав її низький, недитячий голос, Й плач рояля, коли голос сідав, чи вона хворіла. Він мріяв забути про існування мечів, Завітати на Небо, попросити: “Хронос, Наспівай одну з арій, що мугикала її ліра”. Із мечем на плечі, і гербом на мечі, Й ненавистним мечем на гербі, Він виходив на поле […]
Кінь на ярмарку
У місті великому та старовинному, Ярмарок йде, на всю площу торги. Стільки товару цікавого й дивного, Наче змішались усі тут віки. І серед натовпу йду крізь ряди, Дивуючись лазерам і смолоскипам. Розмаїття тканин мерехтить навкруги, Додають ціни спеціям і мікрочипам. Але раптом ось поруч кінь стає на диби. Він продаватись відверто не хоче. Але його […]
Балада про Завію, доньку Марени
У хащі зимовій, просякнутій холодом, Завія із парубком сніжністю мовила. Серця їхні місяць іскристою повнею Осліплював ніжно. Було надто солодко. “Красуне, несила прощатися, змилуйся!”, – Лісник молодий умовляв наполегливо. І вилось між ними невидиме плетиво, Як разом блукали долинами-схилами. Та мати дівчини страшенно обурилась, Коли новину про стосунки дізналася. Жбурляла у хлопця загострені палиці. Покинула […]
Янечоловік
викуй мені слово щоб твердая криця та не зачіпало мужніх почуттів я ж така хороша що у свої тридцять досі не зварила жодної куті викуй мені персня більш ніхто не візьме вершницю розлючень до своїх дружин постбіблійна зрада метамодернізму у час героїчний вмерти від кринжі це ще не франшиза лиш робоча назва кролики в запряжці […]
Відьма і князь
*** Подзвін і брязкіт. Залізні лещата, ржавий ланцюг на стіні. Кров на підлозі, на лицях, на шатах… Cталь червоніє в вогні. — Ну ж бо, зізнайся, ти, бісова потороч, — князь озвіріло ревів, — нащо хвороби каліцтва і пошесті ти принесла у наш дім? — Сина мого поховали ми вдосвіта — хтось підітнув стремена. Дочка […]
Через болото дивно я ходила
Хтось пройде кладкою, на протилежний бік дійде. А інший не дістанеться до краю. Зникне. Знов з’явиться хтозна-де… На Беріг мала я ступити… Зсунеться замість землі крупа. У гречці проростають місцеві квіти. Води, під кладкою, я не зайшла. У руслі шовкові тканини там блукають все змінюють барвисті кольори. Зелені, мабуть, риби, що більше схожі на опале […]
Коли плаче відьма
Коли плаче відьма, десь помирає світ, Створений нею і зламаний також нею, Коли плаче відьма тане одвічний лід, Й відчиняються навстіж Закриті назавжди двері, Коли відьма плаче Море виходить із берегів, І з’їдає сушу, і стає таким темним-темним, Коли відьма плаче народжуються сотні чорних котів, Й похмуре небо стікає повільно на сіру землю, І земля […]