Допоки ти є живий
Пусті сірі будинки проклинали прохожі: дорослі, діти, той старий біля торгового центру, що блукає вулицями в пошуку чергової склянки й навіть пес, якого ще лиш новонародженим прирекли на життя дворняги. Втома, суцільна клята втома, що поглинає кожну частину твого бездарного тіла, що не спроможне навіть огорнути свої плечі, холодними до біса руками. Ті обличчя, чужі […]
Чаклун
Сонце швидко ховалось за небокрай та вже торкалось верхівок дерев. Четверо подорожніх верхи на конях поспішали битим шляхом на захід. Вони хотіли дістатись заїзду в передмісті до півночі. Шлях був ще не близький. Сонячне світло скоро вже зникне, а дорога далі пролягатиме через густий чималий ліс, що розкинувся попереду . Кремезний літній дядько їхав попереду […]
Моя історія
Моє тіло огортає темрява,вона ластиться до мене, наче маленьке кошеня. Серце заховане в міцні ґрати ,котрі обплітають навколо себе дикими трояндами. Все перемішалось в один момент, тепер я зовсім інша, нічого не зміниш. Це місце оповите тінями та міфічними істотами,вони всюди,але настороженно дивляться на мене, насправді,хто знає що я зроблю. Але не дивуюсь, цілком їх […]
База для відпочинку
Після розставання з хлопцем, мене пару місяців втішала подруга. Це було болюче розставання з хлопцем. — пару місяців пройшло після того, як він тобі зрадив. Потрібно про це забути. Та й ти у відносинах хорошою не була інтриги крутила на стороні. — промовила моя подруга Стася. — Це було тільки пару разів і все… — […]
Світанок
Перед входом над столиками на двох висіли механічні, у стилі гасових, лампи. Переводжу погляд вище – сонце нагадує, що часу не так вже й багато, тож не залишаючи місця для вагань, я відчиняю двері. Всередині усе виглядає інакше: усе у кольорах світлих відтінків дерева, є бар, лише декілька столиків та гвинтові сходинки донизу. За баром […]
Спеціаліст з повернення
– …тому сфера з космосу виглядає, як безліч різнокольорових клаптиків, що зшили в одну велику матерію. – Наче веселковий пиріг? – запитав із сумнівом майстер Ранді, відрізаючи собі ще шматок улюбленого веселкового пирога. Попередній шматок був з грушею та корицею. Грушу Ранді не любив, а непередбачуваність веселкового пирога порівнював з життям. Наче й бачиш якого […]
Вовчиця
Знов той самий сон… Він з’явився у перший ковідний місяць, коли всі стали відчувати себе запертими у квартирах. Працюєш вдома, займаєшся йогою вдома, навіть на пробіжці люди, що зустрічаються, в масках, намагаються обійти тебе стороною. Шукаєш тоненькі стрічки зв’язку з людьми через інтернет, дзвониш рідним і радієш, коли бачиш їх на відео. Цей сон приходить […]
«Айс Лате»
Марія крокувала по парку Шевченка, збираючись на крутий підйом від набережної. Легкий вітерець гнав перші жовті листочки по бруківці, як по гірському струмочку, швидко та невпинно. Дівчина відчувала пульсацію судин у скронях, старалася вдихати через носа, а видихати через рота, та це мало допомагало. Шия під густим русявим каре змокріла, в роті пересохло і їй […]
Homo spatium. Людина космічна
Безкрайній космос оточував науково-дослідну станцію. У просторі висів сучасний корабель – його проектували студенти Сарківського космічно-технічного училища, найкращого на всій планеті. Через герметичні ілюмінатори можна було роздивитися середину станції: різнокольорові стіни (бо вчені з’ясували, що краще адаптуватися до космічного простору у палітрі рідної планети), новітнє обладнання та команда в жовтих комбінезонах. Якщо придивитись уважніше, можна […]
«Що шукаєш – знайдеш там, де не чекаєш»
Густий сивий туман огорнув старий парк, сповзаючи попелястою димкою між деревами та заплутуючись у гілках. Ніби дбайливий господар, ховав кожен куточок під своїм прозорим серпанком та обіймав вкриті мохом алеї зі стежками. Олеся сиділа на терасі невеличкого кафе, загорнувшись у теплий плед, який зігрівав її у ранкову прохолоду. На столику парувала філіжанка кави, аромат якої […]