Видіння
Обліпилася рука Жабуринням ставу. Невидимкою прийшла Мавка під заставу. Затягнула в очерет, Бавиться водою… Я відтоді й дотепер Не в ладу з собою. Водохрещення прийшло, А її – немає. Ось і сонце вже зайшло, Вода підмерзає. Із глибинної пітьми Бульбашки спливають, Чую голос: «Йди сюди, Тут тебе чекаю». Руки тягнуться: «Прийми!» Лід пече голками. Це […]
Чорне лихо
#темна_поезія Крізь безкраї лани та густенні ліси Марко йшов, не скрадаючись тихо. Як із давніх легенд, неймовірних билин, Він Мавку зустрів, і накликав тим лихо. Чарівна краса, довга коса до подолу, На спині вологі нутрощі вились… Вабила, вела в мерзенне болото, Де з мутної гладі два ока дивились. А нижче на грудях тягнувсь разок перлів. […]
ТЕСТЬ
Оженився Перелесник. Куди світ скотився? За дівками і жінками здавна волочився, Але треба щоб зустрілась та болотна діва, Закохався до нестями, не біжить наліво. І жили б вони безбідно, така гарна пара, Але “любий” тесть з болота – та іще почвара Все зудить, шпинає зятя сам не знає за що: – Та берися ж за […]
Cвітло фенікса
Життя — мов крила фенікса, що тліють і знов проростають, крізь тумани зі срібла й кришталеві гілки лісів. Ельфи шепочуть загублені імена — такі давні, що навіть зорі стиха згадують їх у нічних приливах. Над синьою безоднею кружляють дракони — їхнє дихання приносить зміну вітрів, тривогу й диво. Смарагдові ріки несуть не просто сни — […]
Кіцуне
Метушилась в бігах по світу в червоному кімоно. Неначе крило пташине, здіймалась її рука. Зібрала людські таємниці в колекцію доміно. Народжена снами чужими дияволиця руда. Волосся пашіло квітом рідкісного дурману. Осяйна, мов другий місяць. Вражаєш мене, красуне. Майстриня ілюзій, брехні, шантажу, махінацій, обману. Сиділа на кроні розлогій моя чарівна кіцу́не. В долонях її гарячих покірний […]
Тиша чорних вод
І по річці проходило холодне повітря, Що зазивало пірнути у чорну труну. І руки, що водою обпухлі, Вривалися в її душу тяжку. І співали пташки в далечині Поміж темних хащів лісових, Про загибель дівчини в труні, Що пливла біля водних рослин. І ту труну водили богині, Що у річці прожили віки. Роздирали тіло її на […]
Десь там в лісі
Запитав якось в себе дуб, Чому смертей стільки саме тут. Відповіді старий не почув, Але присмак брехні все одно відчув. Коли тут проходять будь-які люди, Відчуває дуб смуток, адже він живе всюди. Наскільки він бачить? Чи гарний йо’ зір? Він головний в цьому лісі надзір. Як хтось всміхнеться, то й дуб зашепоче, Адже він теж […]
Сповідь Велеса
Я стою на вратах, що ведуть в небуття, темна стежка петляє в міжсвіття, І зачинена брама ховає літа, наче попіл в добу лихоліття. Я стою на вратах, де стирається тінь, там де пам’ять забула скрижалі, Світлі душі ідуть в паутинні провин, в катакомби, завали, провалля. Тут не кличуть назад, не планують вперед, час безжальний в […]
Нурус
– Був колись осінній захід, Розказував тоді мій прадід. Тоді живий він був, А я слів тих не забула: *** “За всі ті вчинки й заслуги Людей чекають тяжкі муки…” – І прямо тут, перед собою, Вбачаю я майбутню долю: “Як вийде врешті світ кришталю, Із-за хмар тебе дістане. То побачу хто насправді, Сни дарує […]
«Україна розквітла»
У краю, де Карпати здіймаються в небо, а криниці співають під голос вітрів, Україна розквітла, як доля, що треба для сердець, що шукали своїх берегів. Тут живе чарівниця-Весна, молода, вишиває світанки рожевими нитями, і кожна стежина — це диво, де та земля говорить душею і квітами. По лісах ходять духи добра — опікуни кожної гілки […]