Химера
Важкою ходою літньої людини містер Дорн долав круті сходи на горище старого будинку на Монмартрі. Перед важкими дверима зупинився, і, хоча двері були не зачинені, обережно постукав. Та замість знайомого:«Відчинено, заходьте» почув нервове сичання. Мимо-волі він сахнувся і мало не впав зі сходів. І був би впав, аби його лагідно не підхопили міцні руки. Тримайтеся, […]
Хай правлять вічно!
Осінь. Переміна хмарність створювала просто прекрасну гру світла та тіні із рудим лісом внизу за межами захиснів мурів. Там внизу вирувало свято. Жителі цього міста: ремісники, торговці, студенти — ходили від лотків до лотків чи то по їжу, чи то по розваги. Вітер весело грався із різнокольоровими прапорцями що на мотузках повісили по всій вулиці. […]
Шепіт Жовтої Вежі
Альсіон відкрив очі. Тьмяне світло магічного кристала, що висів під склепінням, мерехтів зеленуватим сяйвом, кидаючи довгі тіні на кам’яні стіни. Повітря було вологим, холодним, і здавалося, що сам камінь видихає цей сирий запах. Він спробував підняти руку, але зап’ястя скували ремені. Тканина ременів переливалася слабким білим світлом, і кожен його рух ніби стискав їх ще […]
Монахині засніженої гори
Монахині засніженої гори І Старезний синтоїстський храм непорушно стояв на холодній лісистій горі. Мрійливий спокій зимової природи огортав його тихою величчю. Храмовий комплекс з темного дерева та чорною черепицею контрастував з білим снігом, який покривав дахи і сходи. Вузькі, круті, обвиті мохом сходинки, що вели до храму, засипані снігом, відображали лиш легкі сліди від ніг […]
Легенда замку Білих Веж
Я сиджу вдома і не розумію, що зі мною відбувається. Невже я дійсно бачив це на власні очі? В голові вирують сотні думок. Зателефонує вона чи ні? Сподобався я їй? А чи я хочу їй сподобатися? Я ледь не застогнав від розпачу. Стоп, вибачте. Напевне ви не до кінця розумієте, що я хочу вам розповісти. […]
Смичок (на бойківському говорі)
Правила читання: звуки с-ш, ч-щ, з-ж перед і, я, ю, ьи та перед м’якими приголосними вимовляються, як один м’який звук шь, чь, жь. Звук в перед приголосними та після голосних вимовляється, як англійський w. Таньці лиш що сі скінчили і всі нараз порозходилисі, хто в яку сторону. Навіть останні гу`лякі, що лишилисі до кіньцьи, вже […]
Світло
В різнобарвній безликій юрбі людей є люди, що випромінюють світло, і люди, що його поглинають. Я це знаю, як ніхто інший. Я той, що поглинає. Це моя сутність, моє призначення, моя робота. Звісно, таємна. Юрбі було байдуже, а Сяючі, поки світяться, не помічають нас — Поглиначів. Спробуй роздивитися, що знаходить за вікном, коли надворі ніч, […]
Клан диявольських троянд
До трьох років я не знала, як би відповісти на питання про моє ім’я. Певний час я жила ніким, істотою, невідомою усьому світу. Проте, на щастя, мені було дане ім’я Еверлі. Може здатися, що це гарне жіноче наймення з глибоким сенсом, однак все набагато простіше: я названа на честь принцеси Ейвері ена строс Іліос. Народження […]
Заглиблення в магічний світ
Про товариство hellhound, ходили деякі чутки, чим саме вони займались — таємниця, яка досі не розкрита. Проте, поговорювали, що з ними завжди знаходиться “проклята відьма”. Так звану чаклунку звали Беатріс, саме вона займалася пошуком і виготовленням різноманітних зіль. Водночас Саламандер та Морган – потенційні мисливці, які не знали милосердя. Передісторія Магічний всесвіт був розділений на […]
Обіт чи заповіт?
Гнат підніс руку зі схованим Жалом до плеча каштеляна Крещинського. Вигадливий скляний пристрій безшумно виконав укол, і етер порснув під старечу шкіру. З рани вистрілили невидимі звичайному оку етерні пагони — золотаві, іскристі, вони розносили тілом біль та смерть, і стримувала їх лише його, Гнатова, воля. Поки що. Каштелян Казимир Крещинський ще цього не знав, […]