Король Горішний
1 Труль збентежений Сонце вже сідало за обрій і повільно змінювало рівний блакитний фон денного неба на неймовірну палітру багряно-жовтих відтінків, що немов зійшли з картини відомого художника. А величні хмарочоси, що так прагнули дотягнутися до небес, підсвічувала ілюмінація нічного міста, яку запалював блиск сповзаючих сонячних променів, перетворюючи їхні силуети на живі яскраві фігури. Це […]
“Оце я попав у замок”
I. – Е-ге-гей, Отче Степане! – Малий послушник мчався з усієї дурі прямо на настоятеля храму. – Отче Степане, а ви чули, що завтра до нас великий князь приїде? – Чули-чули. Та як же не почуть, коли все місто вже третій день гуде? Ліпше би службу так ходили, як ото гомонять, їй-богу. Старий Степан тричі […]
Пара літрів крові
Субота, 27.09, 17:09 «Прогноз погоди на сьогодні не втішний. Температура на заході не підніметься вище п’яти градусів тепла. Холодна хвиля наприкінці вересня загрожує врожаю. Молоді рослини можуть не витримати низьких температур» – Йдіть геть, Катерино. Я повільно відвела погляд від екрану телефону і здивовано втупилась в баристу, що навис наді мною. Високий привабливий чоловік із […]
Дорога до Едему
Розділ 1. День випробування Марс прокидався не поснішаючи — червоне сонце пробивалося крізь пил, що ніколи не осідав остаточно. Повітря гуло від систем життєпідтримки, а над головами людей виблискували куполи колонії — прозорі, як крига, але міцніші за будь-яку сталь. Адамантіс стояв біля ілюмінатора своєї кімнати, дивлячись, як роботи розчищають доріжки від пилу. За кілька […]
Листи Різдвяного Діда
Листи Різдвяного діда. Навіть й не знаю з чого б його й почати. Почну мабуть з горища. Так такого собі простого горища антресолі в нашому старому будинку в передмісті. Так от, розгрібаюче наше старе горище, вже й не знаю, за чим нас туди понесло, натрапила на стару коробку. Знаєте ж, у кожної дитини, завжди така […]
Залежні
Висока трава чіпляла черевики, закручуючись довкола щиколоток. На світанку завжди так: волого через росу та тьмяно, бо сонце ще надто низько, аби пробитися променями крізь густі крони дерев. Та саме на світанку Яра завжди йшла у ліс, збирати гриби, а лишатися у хижині на самоті без неї, зовсім не хотілося. Відколи смерть поглинула ці землі, […]
Мавка з заводу “Мрія-Фляжка”
МАВКА З ЗАВОДУ “МРІЯ-ФЛЯЖКА” Фентезійна комедія абсурду з елементами наукової фантастики. У серці Грибляндії, країни, де дерева працюють цензорами, кажани–театральними критиками, а бухгалтерію ведуть гриби з хорошою пам’яттю, стояв знаний на півлісу завод “Мрія-Фляжка”. Назва заводу була такою ж дивною, як і його діяльність: удень він випускав фляги для походів, уночі – декорації для театру, […]
Сяючий Кристал Люмінарії
Розділ 1. Сяючий Кристал Люмінарії Місто Люмінарія завжди світилося — не тільки від ліхтарів на вежах і відблисків на кам’яних бруківках, але й від Сяючого Кристала, який стояв у серці міста. Легенда казала: «Хто побачить його світло, той здобуде удачу». Але майже ніхто не пам’ятав, чи це справді так, бо всі мешканці вже давно знали: […]
«Секрет лісового серця»
Частина 1 Місто Клендора стояло на межі старого лісу, що простягався на кілометри на північ. Кам’яні вулиці сяяли від вечірніх ліхтарів, а тіні дерев, що виходили за межі міста, лягали на бруківку довгими смугами. Місцеві жителі ніколи прямо не говорили про ліс, хоча кожен його відчував: у тиші дерев, у шепоті вітру, у м’якому світлі, […]
Два світи
Світло,темнота. Дві речі,зовсім протилежні. Але одна без одної не можуть… Вони… Залежні. Як і все в цьому світі. Як я і ти. Два зовсім різних світи. Все в цьому світі протилежне і залежне Думка про це викликає почуття бентежне… Ти і я,ми різні такі Але до тебе,мої почуття м’які. Я темнота,що без світла не може […]