Нічний калейдоскоп
Нічний калейдоскоп “Ну, ви й гуморист!” Такими були перші слова Марії Степанівни після прочитання моєї книги. Скажімо – не дуже приємно слухати такі відгуки. Але я намагався посміхнутися, очікуючи подальшої розшифровки цієї неприємної оцінки. Марія Іванівна, мабуть, зрозуміла, що я не очікував від неї таких висновків слів. Тому вона поспішала додати, що здивована, чому всі […]
У мулі ночі
Я вигулькую з води, відчуваю водорості на своєму обличчі, і те, як він з плюскотом б’ється між моїми стегнами. Судомно вдихаю і видихаю, чи то за звичкою, чи то від страху потонути. Простір часу порушено, гладь хвилин рябить від моїх занурень. Повільно, зі швидкістю витікання останніх крапель з моїх вух, я усвідомлюю нас. Відчуваю, як […]
Він посміхнеться у останніх рядків
Ця історія почалась з відмови від видавництва. Чергової. Загалом я реагую спокійно. Згадую Стівена Кінга, видихаю, що ось такі письменницькі будні, і йду займатися своїми справами. Але цей лист з відмовою був особливий, просякнутий отрутою сарказму й зверхності: «Чесно кажучи, ваш текст — це приниження для слова «графоманія». Його важко назвати навіть потоком свідомості, це […]
ЯК КВІТИ ДО ЛАДІЇ ПОДОРОДЖУВАЛИ
ЯК КВІТИ ДО ЛАДІЇ МАНДРУВАЛИ Фентезі Вони постійно сварилися між собою за найменшої нагоди: сестрички-квіти, які жили в затишній хатинці на Зеленій поляні, поблизу Синього озерця. Мінлива, зелено-плямиста, Медунка володіла дивовижною особливістю – змінювати колір своїх пелюсток. Просто за виграшки. То вона рожева, то – лілова, а то – небесного відтінку. І це дуже бісило […]
Чотири ночі й один ранок
Ніч перша: прогулянка містом Я повільно гуляю вулицями палаючого міста, мого рідного міста. Голод вогню неможливо втамувати, як і мій біль. Мені болить від скроні до п’ят, неначе то мене охоплює пекельне полум’я, а не тіла зухвалих містян… Я повертаю у чортів знайомий провулок, в кінці якого чекає на вогняну розплату величезна стара верба. Попри […]
Хочу волі
Хочу волі Присвячую Сонцю! Двадцять років тому це трапилось. Вже навіть може і не згадаю точно коли, але те, що це трапилось – суцільна правда. Я був в той час молодим хлопцем, якому нічого не треба було від цього життя, крім драйву, займався навчанням, а вечорами не тільки гуляв з друзями, а сидів в батьковому […]
Безтелесий
Безтелесий «Ти тільки думка, блукаюча думка, безцільна думка, безхатня думка, загублена у вічному просторі» (Марк Твен) У мене немає тіла. Це не метафора, не алегорія або якийсь інший літературний прийом. Маю на увазі буквально: ні кістками, ні м’язами, усілякими рідинами абощо я не обтяжений. В мені не відбуваються хімічні реакції, процес травлення чи фотосинтез. Водночас […]
Тіні, що приходять у снах
В кругу знайомих її ще з дитинства вважали дивакуватою. В школі вона ще приховувала свої здібності, а от в університеті вона списувала на свою дивакуватість на все, що не бажала пояснювати. Одногрупники, звісно, пальцем біля скроні не крутили, але що вони думали насправді — вона не знала. Ну й до дідька, її це не стосується. […]
Вовкулака і принцеса
— Привіт, — Олеся набрала свого хлопця, — я вже на Андріївському. Ти де? — Чекай, — відповів Матвій, — застряг в пробці. Скоро буду. — Куди ти планував мене зводити? Я піду займу столика. — Не скажу, секрет. — Дивись, щоб з цим секретом нам не довелося вечеряти на лавочці. Тут зараз багато людей. […]
Сила жіночої душі
Вона сиділа в кав’ярні сама, І не через те, що в неї не було з ким там бути Просто аби з ким, і каву пити не погодилась Вона більше не корилась коханню Не боялась іти на перекір чоловікам Поглянувши на хлопця, котрий не зводив з неї погляду вже більш ніж 40 хвилин Вона підійшла і […]